Коли доводится чути, чи читати, десь – на просторах фейсбуку, коментарі про необхідність заборонити слухати “русскую попсу” в маршрутках, то чомусь в пам’яті обов’язково виникає епізод з колишнього, ще совєцького “Єралашу”, з Нагієвим у головній ролі вчителя музики на “уроках року”, опісля котрих, учні потаємно граючись у підпільників, співають: “взвєйтєсь кострамі сініє ночі”… Смішно?
Так, дійсно, ми вже “ето проходілі”. Ми вже пережили і “аракчеєвскіє” циркуляри, і заборони на джаз, і заборони на рок… і що? Кому це вигідно?
Давайте не забувати те, що: “заборонений плід смачніший від дозволеного” і заборони частіше дають зворотній ефект. Тож, щоб побороти оту “русскую попсу”, чи не краще створити свою – конкурентоздатну українську пісню, за допомогою якої витіснити з нашого постімперського побуту всяке постімперське сміття?
Я чую ваші заперечення на кшталт того, що при наявності величезного історичного пласту українських народних пісень, “несвідома” молодь, “чомусь” віддає перевагу, отій – “русской попсє”.
Не пам’ятаю хто, але точно, хтось мудрий, сказав: “хочеш загубити культуру – фолькльоризуй її”.
Ні, я аж ніякий не противник фольклору і, більше того, сам люблю, за гостинним столом поспівати українських народних пісень. Але всьому потрібна певна міра. До того ж, наш фолкльор, за роки колоніального рабства, був належно відфільтрованим імперською цензурою і ідеологічними службами імперії. Тому, пісні і думи про “козака голоту”, та війну козаків з турками, це – український фольклор, а про війну з московітами – “ето бєндеровщіна”.
Я чую, також і те, що, мовляв: “Не маємо ми власної сучасної української пісні, тому що сучасні українські автори не творять українських пісень”.
Неправда ваша – є! Є і автори, і українська пісня. Лиш, на жаль, немає вона належної підтримки від влади. Тому багато із уже відомих авторів та виконавців сучасної української пісні… (хочу зауважити – відомих десь там, а не в нас), змушені підзаробляти за межами України. А Україну окупувала розкручена “русская попса” на розкрутку якої, певні служби коштів не шкодують. Адже пісня це – одна із метод ведення гібридної війни.
Тому поява і зародження в Україні мистецького форуму Сучасної Української Авторської Пісні і Співаної Поезії “Словоспів”, це одна з найвизначніших подій цього – тридцятого року української незалежності.
Так, 14 серпня, до міста Рівного приїхали гості зі всіх кутків України і поряд з тими, хто підіймав українське співане слово на перших фестивалях української пісні “Червона рута”, “Оберіг”, таких Едуард Драч (м. Київ), Наталка Криничанка (м. Львів), Тарас Житинський (м. Лондон), Дмитро Лінартович (м. Київ), Микола Тимчак (м. Дубно), Валерій Марченко (м. Рівне), Лідія Гольонко (м. Рівне), Неля Франчук та Григорій Лук’яненко (м. Київ)… і всіх тих, хто українським словом стояв у витоків незалежності України 30 років і тих, хто робив все для того, щоби українська душа звучала у авторській пісні, були і нові автори і виконавці – вже нинішнього покоління. Наприклад, гостем фестивалю була і дуже відома своїми патріотичними піснями Христина Соловій.
Взагалі, на фестиваль приїхали близько 60 учасників зі всіх кутків України, котрі показали досить високий, як авторський, так і виконавський рівень. І, хоча, звісно, як те буває в будь якому мистецтві, що – хтось має бути кращим і вправнішим, а хтось менше… хочу зауважити про те, що слабких авторів не було. Тому, мабуть, жюрі, в складі якого були відомі майстри авторської пісні, такі як: Олександр Смик (заочно – за станом здоров’я, котрий перебував на онлайн-зв’язку), Наталка Криничанка, Едуард Драч, Дмитро Лінартович, Микола Тимчак, Валерій Марченко, Андрій Пастушенко та Валентина Люліч, було досить нелегко оцінювати. Але, за рішенням журі переможцем у номінації: кращий автор та виконавець, було обрано Йордану Дранчук із міста Івано-Франківська за “Пісню про Чорнобиль”. В номінації кращий автор музики, перше місце здобула Лариса Бойко (м. Житомир), за співану поезією Лесі України “Зорі – очі весняної ночі”. У номінації “Кращий виконавець співаної поезії” нагороду отримав Сергій Городничий (м. Суми) за музичну аудіовиставу, у якій поезією поєднано “Баладу про політ” та “Відчайдушний птах”. А перемогу у номінації “Краща поезія” присуджено Ользі Ліщук із м. Запоріжжя за пісню “Танго колорадського жука”. Окремо, як “Наймолодшу Учасницю” було відзначено Анну Тищенко з м. Запоріжжя, за “Аристократизм” Леоніда Бердуня з м. Луцька, за “Душевність та Проникливість” – Наталію Ярмошевич, а за кращий дует – подружжя Юрія та Віри Найди із м. Хмельницького. Окремого подарунку – новенького “укулєлє” від спонсора фестивалю Валерія Парфенюка удостоївся дует “Удвох” з м. Запоріжжя.
Житомиряни, котрі, окрім вже згаданої переможниці Лариси Бойко, брали участь у фестивалі: Юрій Іванець, та Костянтин Гай, теж були удостоєні дипломів і подячних грамот. А Костянтин Гай, ще й удостоївся отримати в подарунок від спонсора фестивалю Валерія Парфенюка, нову гітару “ямаха”.
Коли вже мова зайшла за спонсорів, то варт зазначити те, що сам фестиваль народився і виріс завдяки власному ентузіазму голови Оластного Віділення Національної Всеукраїнської Музичної Спілки – Пастушенка Андрія Семеновича, членів спілки, та, ідейної натхненниці і співорганізатора фестивалю Валентини Люліч – очільниці асоціації діячів авторської пісні та співаної поезії Рівненського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки, без помітної підтримки з боку нинішньої влади і адміністрації. Все дійство, що відбувалося, на досить високому організаційному рівні, відбувалося за сприяння і, досить відчутної спонсорської допомоги.
На жаль, попри цілком достаню проінформованість міста, про проведення форуму, присутність глядачів була не, як скажемо, в “Сан Ремо”, чи в “Юрмалі”. Самі розумієте: сезон такий – дачі, городи, відпочинок на морі, чи в “Маямі”…
Але є надія, що коли цей Фестиваль – дай Боже – стане традиційним, та матиме суттєву державну підтримку, то і глядач підтягнеться.
Дуже хочеться висловити подяку, як організаторам фестивалю, так і спонсорам, котрі влаштували в, по-справжньому українському місті Рівне, по-справжньо українське свято української авторської пісні і української співаної поезії і всім, хто взяв у ньому участь. Щасти Вам!
