Відповідь на це питання для багатьох житомирян буде дуже несподіваною. І перш за все тому, що й саме запитання також виглядає щонайменше, як сюрприз. Адже багато хто одразу скаже, що Сухомлин і парламент України – зараз і тепер, поняття неспівмірні.
Насамперед тому, що минулорічна перемога Сергія Сухомлина на виборах мера Житомира виглядала впевненою і незаперечною. Ще один аргумент – мер Житомира сьогодні дуже переконливо контролює створену під себе депутатську більшість у складі Житомирської міської ради. Здавалося б, чого тобі треба і навіщо тобі Верховна Рада? На перший погляд – посада мера обласного центру у рази важливіша , аніж депутатське крісло (портфель) під куполом Верховної Ради. Це також загальновідома істина.
Але усі вище зазначені аргументи справедливі тоді, коли все добре. Коли налагоджена тобою (мером міста) система діє без збоїв та невдач. Коли місто має зрозумілий, більш-менш обгрунтований і насправді перспективний план розвитку. Коли навіть на обрії не видно потенційних катастроф, підводних «рифів» та провалів у процесі муніципального життя. У Житомирі із усім цим якраз дуже багато запитань. І хто-хто, а Сергій Сухомлин про них добре знає. Звісно, «досидіти» до кінця нинішньої каденції Сергій Іванович зможе без особливих проблем. Водночас більшість тих механізмів, які сяк-так ще працювали на муніципальному рівні упродовж майже десятиліття, сьогодні себе вичерпали. У Житомирі вже давно настав час змін, які відбулися або ж відбуваються у Хмельницькому, Івано –Франківську, Тернополі чи навіть у Рівному та Чернігові. Хтозна, наскільки готовий до такого «ривка» чи «стрибка» Сергій Сухомлин? Куди більш важливіше питання – чи готова до нових, вже завтрашніх викликів, його команда? Відповідь – майже риторична – не готова. А тому перспектива передислокації Сергія Сухомлина під купол Верховної Ради України виглядала і досі виглядає, як дуже вірогідна і цілком реалістична.
Для того, щоб поставити усі крапки над «і», варто повернутися до травня 2021-го року. Тоді у Житомирі пролунали розмови, ширились публікації у ЗМІ про можливе дострокове припинення депутатських повноважень нардепа України Ігора Герасименка (обраний у Житомирі в липні 2019-го року). Перспектива «переселення» Ігора Герасименка у один із кабінетів кадрово оновленого Міністерства оборони України і сьогодні залишається високою та реалістичною. Як тільки Президент України призначить замість генерала Тарана нового Міністра, Герасименко пакуватиме свої депутатські пожитки і переїде на роботу у кабінет на Повітрофлотському проспекті. Все це займе максимум півтора-два місяці. І тоді постане питання про дочасні вибори замість народного депутата.
Якщо бути точним, то це питання вже постало і головні персонажі, яких можна розглядати у числі претендентів на участь у дочасних виборах, вже називались. Не дивно, що одним із основних таких претендентів досі вважається Сергій Сухомлин. Одним із аргументів того, що ймовірні вибори вже не за горами, є розпочата не так давно кампанія із критикою житомирської міської влади. Поза всяким сумнівом, мета і головна ціль цієї кампанії є безпосередньо мер Житомира. Те, що «снаряди» критики та «міни» із компроматом житомирського міського голови лягають вже поряд із Сергієм Івановичем. Поки що найбільше б’ють по його «команді». Історія із розпродажем тисяч «лівих» квитків під час Korolev-Avia Fest майже миттєво продовжилась на корбутівському узбережжі Тетерева, де «друзі та колеги» із найближчого оточення Сергія Сухомлина будуют помпезні маєтки.
Ще один аспект в історії із початком «арт-обстрілу» позицій Сухомлина у житомирських ЗМІ полягає у тому, що одним із ініціаторів появи такого спалаху негативу стосовно міської влади та її очільника є колишній член давно і колись міцно згуртованої команди Сухомлина-Рабіновича-Зубка. Сьогодні про єдність колись доволі могутнього клану вже не йдеться. І першим, хто сколихнув легендарну житомирську «спільноту», став Ігор Гундич. Так, той самий Ігор Петрович Гундич, який у 2006-му році поступився своїм депутатським місцем у Житомирській міській раді Сергію Сухомлину, який тоді лише розпочинав свою політичну кар’єру. Варто зауважити, що якраз із тих пір Ігор Гундич міцно увійшов до команди вище згаданого житомирського клану і стабільно виконував у ній найважливіші функції.
Виборчі кампанії на чолі із Гундичем завжди, або майже завжди, були успішними та переможними. Трирічний період перебування І.П.Гундича на посаді губернатора Житомирщини можна вважати зірковим апогеєм клану Сухомлин–Рабінович–Зубко. І ось тепер, коли ситуація трохи змінилася, а потреба із перетрубацією політичних сил, таборів і позицій сьогодні є очевидною, у раніше відлагодженій та випробуваній часом системі щось пішло не так. І це «не так» першим відчув Сергій Сухомлин.
Два місяці тому Ігор Гундич, обраний за списком партії «Пропозиція» до складу Житомирської облради, опиняється у кріслі першого «зама» обласної організації партії «УДАР». Звісно ж, це був розрив із Сухомлиним, а можливо – із усією клановою «трійкою», яка, між іншим, виглядає тепер не такою вже й монолітною. Ну, а Ігор Гундич не став довго чекати, і тепер не сидить, склавши руки. Перебравшись на перші ролі до іншої «команди», він успішно та системно заробляє свої бали та бонуси. Те, що вони йому будуть потрібними, якщо не зараз, то за рік – два, можна не сумніватися. Ну, й те, що такі політичні дивіденди можна заробити у момент атаки на «команду» Сухомлина – також неважко здогадатися. Тим паче, що чимало критичних матеріалів щодо вибриків та «похождєній» хлопців та дівчат із найближчого оточення мера Житомира, з’являються на ресурсах сайту, який дуже близький до Ігора Гундича. Очевидно, що не випадково.
Як надалі буде розвиватися своєрідне «дербі» колишніх союзників та політичних компаньонів, сказати важко. Очевидно, що із розвитком подій у новому політичному сезоні, а особливо, у разі наближення кампанії із дочасними виборами до парламенту у житомирському мажоритарному окрузі №62 , диспозиції протистоянь зміняться. Коло учасників, претендентів та кандидатів буде швидко розширюватися і характер боротьби може суттєво змінитися. Але сьогодні вже всім зрозуміло, що у черговий раз прямувати до свого успіху у Сергія Сухомлина не вийде. У Житомирі змінюються диспозиції і боротьба точитиметься не на жарт.
І наостанок нам залишається зауважити, що прості, так звані «посполиті» житомиряни дивляться на загострення та ускладнення боротьби між «господарями життя» без особливого ентузіазму. Хто б і як не претендував на довибори чи на похід до парламенту, житомирянам легше від того не буде. На них вкотре чекає осіннє похолодання і черговий скачок цін.Так що жителям міста тільки й залишається, що думати про виживання. Іншого, виходить, не дано!
