Бюджетоутворююче підприємство «Даніко» перереєструвалося в Оліївській громаді.
Але може повернутися назад ⏰за умови, якщо керівництво Черняхівської громади почне працювати, а не просто перебувати на утриманні жителів Черняхівщини
На останній сесії Черняхівської селищної ради її депутат і директор ПІІ ТОВ «Даніко» Віктор Іваницький повідомив про перереєстрацію свого підприємства в Оліївській громаді. А це означає, що сім із половиною мільйонів гривень податків фірма сплачуватиме до бюджету не Черняхівської, а Оліївської громади. «Нове життя» звернулося до Віктора Ілліча з проханням пояснити причину такого важливого рішення.
– Вікторе Іллічу, після того, як Ви оголосили про перереєстрацію свого підприємства на сесії селищної ради, на Вашу адресу полетіли звинувачення від очільників громади, що це не патріотично.
– Усе, що я робив двадцять років поспіль як керівник «Даніко» і що роблю зараз, направлене на те, щоб розвивалася Черняхівщина.
За двадцять років діяльності нашого підприємства ми зросли від чотирьох до ста вісімдесяти чоловік. Створили додаткову структуру – ресторан «Крона». За нашої допомоги було залучене данське підприємство «Мекопрінт Україна». На ньому трудяться сто десять чоловік. Тож завдяки «Даніко» в Черняхові створено більше трьохсот робочих місць. Думаю, це і є патріотизм, коли ти робиш щось реальне, а не просто кричиш про любов до своєї Малої Батьківщини. Ми й далі працюємо над залученням нових підприємств і створенням нових робочих місць для жителів громади. Будуємо нові корпуси, щоб компанія «Мекопрінт Україна» могла розширитися й довести кількість працюючих до двохсот п’ятдесятьох чоловік. А це робота для жителів Черняхівської громади. Це і є патріотизм.
– Яка головна причина того, що «Даніко» залишає Черняхів і йде в Оліївку?
– Ну, по-перше, наше підприємство було й буде в Черняхові. На ньому працюють жителі Черняхівської громади, виконуючи висококваліфіковану роботу в комфортних умовах й отримуючи достойну зарплатню та маючи повний соціальний пакет.
Головна ж причина нашої перереєстрації дуже сумна: керівництво Черняхівської громади не створює належних умов для роботи підприємців, підвищуючи ставки податків, не чуючи пропозиції бізнесу та не враховуючи їх. Врешті уникаючи діалогу з підприємцями, багато з яких зробили свій бізнес з нуля, є успішними і мають неоціненний досвід, який згодився б і для розвитку Черняхівської громади. Але, схоже, керівництво розвиває громаду тільки на папері. Або на балу.
За весь період існування новоствореної Черняхівської громади відбулося аж… дві зустрічі її керівництва з підприємцями. Жодна пропозиція представників бізнесу, озвучена на зустрічі, де був присутній я, не була врахована керівництвом громади в подальшій роботі. Зокрема прозвучала пропозиція підприємців опублікувати інформацію про десятьох найбільших платників податків, щоб громада про це знала. Ми пропонували в межах 10 відсотків від податків, які сплачуємо, рекомендувати владі, куди саме спрямовувати ці кошти. Наприклад, на потреби найнезахищеніших категорій, на розвиток фізкультури й спорту, на впорядкування паркових зон…Проте влада впевнена, що це її прерогатива – вирішувати, куди підуть гроші. «Ми не бачимо доцільності – у нас є інша думка» – це улюблена фраза черняхівських можновладців.
Більше того, керівництво чинить перешкоди, не розуміючи, що ці перешкоди не бізнесу, а в першу чергу самій громаді і її жителям.
– Перешкоди? А можна конкретніше?
– Ну, здавалося б, що може бути кращим для добробуту громади, як не робочі місця для її жителів? Кожне для звичайної людини – на вагу золота, бо це гарантія добробуту її родини. А керівництво громади цим не переймається. Конкретний приклад? Будь ласка. Наше підприємство придбало земельну ділянку в Черняхові, прилеглу до парку відпочинку. Планувало відкрити піцерію на 20 посадочних місць. При затвердженні плану-прив’язки на цю земельну ділянку виконком у складі старост і керівництва гро¬мади одностайно проголосував проти розміщення тут торговельної точки. А це мало бути сім нових робочих місць! Причини відмови? Одна зі старост зазначила, що там буде сміття. А секретар селищної ради сказала, що не може піцерія знаходиться так близько біля пам’ятника Тарасові Шевченку і що десь поблизу буде алея Героїв, яку вони вже пообіцяли ветеранам нинішньої війни. Хоча голова місцевої ветеранської організації про це і не чув.
Головна причина нашого рішення перереєструватися в сусідній громаді – спонукати черняхівську владу запрацювати на благо громади. Від цього нашого рішення Черняхівщина нічого не втратить – лише виграє, бо адекватна, повноцінна, працююча влада – це запорука успіху всіх. Інакше влада стає утриманкою жителів громади і спокійно собі куняє на гроші платників податків.
– І Ви сподіваєтеся, що керівництво громади запрацює?
– Я оптиміст, і мій оптимізм не безпідставний. Наша перереєстрація – це стимул для тих, хто не розуміє слів і не чує людей. І повірте, маю чимало небайдужих підприємців-однодумців, котрі поділяють моє бачення ситуації. І якщо керівництво Черняхів¬ської громади не візьметься до роботи, то й вони підуть в Оліївку. Доведеться владі ворушитися і наповнювати бюджет, бо зарплату вихователям у дитсадках не зменшиш через і так невеликий її розмір – доведеться врізати премії собі, а це вже шкурне питання.
– І якщо влада запрацює, то «Даніко» повернеться назад?
– Через рік. І знову платитиме податки.
– Ви шантажист?
– Ні, я каталізатор. Жартую. Наше рішення про перереєстрацію не емоційне, а свідоме й виважене.
– А як колектив на це дивиться?
– Наш колектив – колектив однодумців. Як керівник підприємства я відповідаю за всі свої рішення перед ним, інвестором-роботодавцем і громадою.
– А як інвестор?
– Головний інвестор Андерс Брусендорфф – людина з цивілізованого світу. У березні він мав серйозну розмову з Черняхівським селищним головою Наталією Ревчук. Поставив їй чотири вимоги у плані налагодження здорових стосунків із підприємством. В іншому випадку пообіцяв кардинальні зміни.
– То влада знала про вашу майбутню перереєстрацію?
– Звичайно. Ми з цим не крилися.
– І нічого не зробила? Не пішла на діалог?
– Ні.
– Патріотичненька влада. А як із вимогами головного інвестора?
– Виконали одну з чотирьох і то із запізненням на вісім місяців – виділили земельну ділянку, коли сонячні батареї вже стояли на дахах наших приміщень замість того, щоб стояти на землі.
– В Оліївській громаді чекають на вас?
– Там чекають на всіх. Не на словах, а на ділі: розумна податкова політика, дешеві кредити, програми з підтримки бізнесу і можливість контролювати частину сплачених бізнесом податків – спрямовувати їх на потрібні соціальні проєкти.
– Так, як керівники бюджетоутворюючих підприємств пропонували зробити в нас?
– Так. І тоді б Черняхів мав сучасний спортивний майданчик на Індустріальній, паркову зону біля старого млина і багато іншого. Чимало подібних проєктів розпочато минулою владою, але не закінчено нинішньою. Кажуть, немає доцільності.
– А так мають премії для керівництва громади і пристойні зарплати для роздутого управ-лінського апарату із сумнівним коефіцієнтом корисної дії…
– І бюджет проїдання на 2022 рік, у якому на зарплатню – 84 відсотки, усе інше – на енергоносії, харчування… На розвиток – усього 100 тисяч гривень.
Гроші в бюджеті не беруться з повітря. Їх треба заробити. Це роблять зокрема підприємці і сплачують податки. Кращий клімат для них – і більші заробітки – тож більше податків – тоді більший місцевий бюджет – і краще життя людей. Цю аксіому знають слухачі факультативів з економіки в загальноосвітніх навчальних закладах. Тепер її треба буде вивчити й нашим можновладцям🧠. Не збільшення ставок податків, а покращення інвестиційного клімату. Інакше – ніяк.
– Спасибі Вам за активну громадянську позицію. Могли б собі просто працювати й насолоджуватися життям у справжній частинці цивілізованої Європи, ім’я якій «Даніко».
– Це не про нас. Працюватимемо й далі на благо Черняхівщини.
– Успіхів вам і незламності!
Розмову вела Наталя КОВШЕВНА
