Наприкінці січня 2022-го у Житомирі доводиться згадувати усім відоме правило чи то приказку. Йдеться про загальновідоме – «війна війною, а обід – за розкладом!» Про обід – це образно, але про вибори Новогуйвинського селищного голови – це якраз і зараз! Адже всього два місяці залишилося до того часу, коли одна із надпотужніших громад із усіх, що діють на Житомирщині, змушена буде обрати голову селищної ради.
Бо, що не кажіть, а секретар селищної ради, який виконує обовязки голови – то не те! І коли був Віктор Дєньга, якого у пориві двомісячних пристрастей зуміли піти у відставку, і коли на місце секретаря Новогуйвинської селищної ради «посадили» Олександра Ловинюка. Олександр Геннадійович, до речі, має дивовижну здатність опинитися у потрібний час у складі потрібної партії «Пропозиція», яка із начебто невидимих причин, але все ж таки отримує імпульс руху «нагору». Щоправда у «Пропозиції» такий вдалий спурт на виборах спостерігався вже у далекому минулому (все таки рік часу минуло), а сьогодні «пропозиціонери»., як і всі інші партійціі, міцно поринули у летаргічний сон. Але , якщо про імпульси, які мають дозволити Ловинюку сподіватися на виборчу перемогу 27 березня 2022 року, то тут найважливішим важелем впливу стане група так званих «маріупольських хлопчиків». Вони перекочували свого часу зі сходу України на південь від Житомира у село Сінгури. Сьогодні Сінгури – один із бастіонів новогуйвинського електорату і один із найвпливовіших «центрів», який визначатиме персонального переможця виборів 27 березня 2022 року. Добре відомі у Сінгурах бізнесюки Коля і Саша, які працюють у галузі каменеобробки і водночас – агробізнесі, мають рішучі наміри отримати на чолі Новогуйвинської громади свого чоловіка. Щоб усе було правильно і щоб бізнес можна було розвивати не лише у межах Сінгурів.
Зауважимо, що майже два з половиною десятки населених пунктів, що входять до складу Новогуйвинської громади – це зовсім не жарти. Це дуже великий (величезний) шматок роботи для того, аби опанувати увесь цей багатотисячний електорат, треба не лише гроші (замітьте, не 100 чи 200 тисяч гривень), але й на додачу – ще й гарну команду активістів. І це не факт, що Олександр Ловинюк зі своїми «патронами» опиниться сам по собі таким собі фаворитом майбутньої гонки, яка має стартувати вже за 10 днів.
Не секрет, що до недавнього часу головним конкурентом і якраз фаворитом майбутніх виборчих перегонів вважався депутат Житомирської облради Віталій Сорока. Бізнесові можливості його сімї аж нітрохи не поступаються можливостям тих же «маріупольських» чи «бердичівських» хлопців, які планують посилати за удачею своїх кандидатів. Але у Віталія Сороки є одна незручність: його не підтримує «Батьківщина». У Сороки давно намітились розбіжності, а потім і вже справжній конфлікт із Анжелікою Лабунською – лідером ВО «Батьківщини» на Житомирщині. Але Віталій Сорока також не без переваг – він особисто знає більшість активістів і активісток «Батьківщини». Більше того, він навіть знає їх грошові апетити, якими можна стимулювати однопартійців на небачену активність. Але, тим не менше, Віталій Сорока в силу вище означених « тьорок» із керівництвом «Батьківщини» , має куди слабкіші шанси на перемогу у Новогуйвинській громаді. Натомість на посаду голови Новогуйвинської селищної ради сьогодні також і цілком реально претендує ще один важковаговик місцевої політики . Це – Олександр Мельник, який завідує у Новогуйвинській громаді соціальною політикою. Слід зауважити, що Олександр Петрович і раніше завідував також соціальною політикою, але у масштабах всього, раніше існуючого Житомирського району. А тому пан Мельник сподівається лише на добру і вдячну пам\’ять пенсіонерів та пільговиків, якими він опікується давно і безпосередньо.
Які ще кандидати і претенденти нині ще роздумують над питанням – йти чи ні? Тобто, чи реєструватися кандидатом на посаду селищного голови на виборах у Новогуйвинську?Найпершим чином, ми забули про партію влади. Про «слуг народу», яких у Новогуйвинську ще, як то кажуть, ніколи в упор ніхто не бачив. Але інша партія влади , «Європейська солідарність» про вибори у Новогуйвинську думає стабільно і систематично. І кандидатку від себе на посаду голови Новогуйвинської селищної ради «Євросолідарність» вже приготувало. Це також депутат, і також – від обласної ради. Йдеться про Тетяну Парфентієву, яка чудово знає багатьох мешканців селищ Новогуйвинськ і Озерне, бо давно займається і громадською роботою, і депутатством. Але то одне, а ось бути обраною головою громади – зовсім інше. Те, що пані Парфентієва може стати дуже сильним і потенційно спроможним кандидатом у боротьбі за «крісло» голови Новогуйвинської селищної ради, маючи цілком пристойну підтримку від своїх дуже небідних родичів – сім`ї Зубків.
Намагаючись згадати усіх, потенційно спроможних кандидатів на посаду голови Новогуйвинської селищної ради, ми просто не можемо обминути ймовірного кандидатів від Опозиційної платформи «За життя». Адже саме ця партія має у Новогуйвинську, Озерному, Гуйві дуже пристойну (реально – найбільшу) підтримку ідеологічно зорієнтованого виборця. Керівництву та спонсорам обласної організації ОПЗЖ залишилося лише мобілізувати «свого» виборця і запропонувати для мешканців Новогуйвинської громади адекватног о та по сучасному налаштованого політика, депутата чи хоча б активіста. До речі, цими днями у керівництві Житомирської обласної організації ОПЗЖ якраз і шукали, а потім вже і обговорювали такого кандидата. Це – також депутат Житомирської обласної ради від ОПЗЖ Петро Козенюк. Однак, наскільки готовою, конкурентною і здатною на потужну роботу упродовж короткого часу виявиться той чи інший названий нами кандидат, виявиться вже зовсім скоро. Окрім того, варто обовязково зазначити, що на виборчих перегонах у лютому – березні 2022-го року однозначно «вилізе» неочікуваний, несподіваний, але цілком реальний і спроможний до боротьби за перемогу кандидат на посаду голови Новогуйвинської селищної ради. Загалом. лишилося лише трохи зачекати.
