Не стало Івана Ярмошика і Житомир втратив ще одного чесного, самобутнього, наполегливого
вченого – падагога, який присвятив нашому місту майже чотири десятиліття свого життя. У Житомирі мало хто знає про те, що , наприклад, у 80-ті роки минулого століття Іван Ярмошик вважався єдиним і найавторитетнішим у Житомирі фахівцем із археології. Так само сховалася у минулому і для багатьох сучасників абсолютно невідома інформація про те, якою величезною і навіть видатною була роль Івана Ярмошика у процесі відзначення 1100-річчя Житомира. Насправді у 1982-1983 роках саме Іван Ярмошик разом зі своїм київським колегою Михайлом Кучерою провели низку досліджень і фактично обгрунтували час заснування та появи перших жителів на місці сучасного Житомира. Іван Ярмошик був дуже цікавою особистістю, але житомиряни дуже рідко бачили його у місті, оскільки взимку він здебільшого займався описом старожитностей та фотоматеріалів, знайдених під час літніх польових арехеологічних виходів та експедицій, які І.І. Ярмошик сам же і очолював.
Із появою у Житомирському педуніверситеті історико – філологічного факультету (спочатку історичний факультет поселився в аудиторіях та на площах філфаку) Іван Ярмошик стає одним із- його активних засновників. У 2004-му році він – вже декан історичного факультету. Це був унікальний час з огляду на те, що факультет поповнювався новими кадрами викладачів, а у середовищі студентів- істориків активно пропагувалася справжня науково – дослідницька діяльність. Декан істфаку Іван Ярмошик, до речі, особисто керував низкою археологічних обстежень, досліджень, практик. Археологія була і завжди залишалася його найбільшим покликанням, хоча коло його наукових інтересів було куди ширшим. Зокрема вже у 2011-му році, після захисту докторської дисертації, Іван Ярмошик став піонером у середовищі своїх колег – викладачів ЖДУ ім. І.Франка, хто серйозно і грунтовно вивчив і дослідив низку проблемних питань у сфері української історіографії 19-го та першої половини 20-го століття. Він вмів і любив працювати по 12 годин на добу і робив це систематично, без огляду на вихідні, свята, відпустки.
Викладацьку роботу у вузі Іван Іванович вдало поєднував із ще одним захопленням – історичним краєзнавством.
Свого часу, у свої перші роки роботи у Житомирському краєзнавчому музеї Іван Ярмошик спілкувався із цілою когортою знаних не лише у Житомирі, але й у всій Україні вчених – археологів, музеєзнавців. По суті, втрата Івана Ярмошика стала сумною подією у тому значенні, що із ним пішла у вічність ціла епоха житомирського історичного краєзнавства. Експонати всесвітньо відомого Райковецького городища, статті та повідомлення про всесвітньо відомі «Змієві вали», фрагменти яких на Житомирщині якраз і досліджувалися силами Івана Ярмошика.
Він рано пішов із життя. Доля так і не змогла подарувати Іванові Ярмошику шансу на втілення у життя чималої кількості задумів, які він мріяв здійснити ще замолоду. Але у памяті цілого покоління житомирської інтелігенції, так само, як і у памяті сотень випускників історичного факультету ЖДУ ім. Івана Франка він назавжди залишиться авторитетом, корифеєм і зразком чесного, фанатично відданого історичному ремеслу чоловіка. Вічна йому пам\’ять!
