В інфекційному відділенні у Бердичеві до хворої, яка задихалася, за дві години ніхто не підійшов і нічого не зробив:
Анонімно. Пишу від відчаю.Хочу розповісти про відношення до людей нашого інфекційного відділення.Моя мама вже декілька днів лікується від covid-19,перші три дні вона перебувала вдома,так як показання до госпіталізації(по словам лікарів) не було.З першого дня їй було дуже погано,вона задихалася.Сьогодні їй стало ще гірше і ми прийняли рішення їхати у інфекційне відділення.На годиннику 17.00.Двері у відділення ніхто не відчиняє,на крики теж ніхто не реагує,в дзвоник звонили,теж ніхто не реагує(але ж чути,що там хтось є) це ж відділення.Після того,як подзвонили до знайомого лікаря(не буду писати до кого,але це лікар не інфекційного відділення)нам нарешті відкрили та з не охотою вислухали.Мама ледь стоїть на ногах,а лікар без направлення не хоче її приймати.Це що значить,ти будеш померати,а тебе без якоїсь “бумажки” навіть не подивляться?!Лікар навіть не вірив ,що у мами covid(знаєте,мама так просто захотіла в інфекційне піти полежати)?!Маму поклали до боксу,написали призначення(повторюся,мамі дуже погано,вона задихається),пройшло дві години,а до неї взагалі ніхто не приходить і нічого не робить,всім просто байдуже. Люди,що це коїться,чому у нашій лікарні таке відношення до людей?!Можливо коли прийде нове керівництво,можливо тоді буде якесь покращення. Знайте,якщо вам погано,то ви нікому не потрібні.
Що про це пишуть в інтернеті:
