У Житомирі в Палаці культури допомагають переселенцям, військовим та житомирянам, які мають у цьому потребу. Тут можна отримати одяг, взуття, ковдри, іграшки та багато іншого.
«В перші дні війни люди, насамперед житомиряни, приносили одяг для того, щоб допомогти переселенцям. За ці всі дні ми отримали допомогу від Німеччини та Польщі. Ми сортуємо це все, до нас звертаються з тероборони та переселенці, і ми допомагаємо будь-чим, що їм потрібно, все що в нас є: їжа, чай, кава, одяг, теплі ковдри. Навіть якщо приносять спальні мішки, ми забираємо і також віддаємо військовим. Зазвичай приходять переселенці з маленькими дітьми і звертаються за будь-чим, від памперсів до дитячого харчування, якщо у нас це є, ми віддаємо. Також ліхтарики, батарейки, дуже багато за теплим одягом звертаються. Тому що, якщо хлопці з тероборони, це зараз тепліше стало, а коли було холодно, ми вже давали одяг – те, що потрібно було: шкарпетки, рукавиці, шапки, светр, куртки. Місто, як ніколи об\’єдналося, містяни приходять кожний день, питають, чи потрібна допомога, вони стають від 9 години ранку до 18 години, перебирають одяг, складають. Також ми віддаємо одяг на школи, мікрорайони міста, туди, де є люди, які цього потребують. Ми морально стійкі і сподіваємось на перемогу, допомагаємо, чим можемо», — розповідає начальниця управління культури Житомирської міської ради Ілона Колодій.
Волонтери кажуть, що наразі потреби в речах немає. Проте житомиряни, які хочуть допомогти, можуть звернутися до Палацу культури. Тут розкажуть, у чому є необхідність.
«Наразі у нас уже все є. Єдине, що потребуємо – це книжки українською мовою. Дуже багато діток України знаходяться у Польщі, але ті хто зараз живуть, наприклад, у спортзалах, їм потрібно займатися. Аніматори, люди, вихователі, які там з ними займаються, просять книжки саме українською мовою.Тому, у кого є можливість, чекаємо книжки за адресою: вул С. Ріхтера, 12, це Палац культури. Також памперси, наскільки я знаю, приходять і запитують, тому що не у всіх аптеках є памперси необхідних розмірів, наразі вони в нас є, тому ми видаємо їх. Саме житомирянам ми надаємо одяг, а вже для переселенців ми надаємо памперси та дитяче харчування, маємо дуже маленький обсяг, але поки даємо. Ми фіксуємо хто це, перевіряємо, чи паспорт український. Також ми записуємо потреби людей, розміри і потім видаємо за цими розмірами все, що потрібно. Це все зробити можна тут, на місці», — каже Ілона Колодій.
Люди, які змушені були залишити свої домівки, через російську агресію, кажуть, що у Житомирі їх прийняли добре. Сюди вони прийшли за необхідними речами.
«Ми приїхали, як тільки почали стріляти, десь на третій день ми приїхали. Сьогодні прийшла за допомогою, знайшли адресу у Facebook і прийшли. Взяла собі теплі речі і до тіла. Ми приїхали з чоловіком і дві собаки привезли, нас взяли люди навіть на квартиру із собаками», — говорить переселенка з міста Буча Наталя.
«Приїхав з нареченою і трьома дітками. Прийшли по допомогу, взуття собі взяти і дітям. Велике дякую, що тут так допомагають нам. Ми виїхали, у нас Коростень бомблять. Житомир нас прийняв добре, гостинне місто», — каже переселенець з міста Коростень Іван.
