Жінки, діти, люди похилого віку- благаю- евакуюйтесь!!!
Ніхто не знає, куди наступного разу хвора російська мавпа кине гранату(((
На перших двох фотках дім моєї подруги дитинства і сусідки Olga Putinceva
Решта – мій дім. Вони розташовані через дорогу одне від одного.
Сьогодні зранку російські окупанти вирішили рятувати мою російськомовну подругу і її російськомовних батьків, а заразом і мою російськомовну маму, від нас бандерівців. Поцілили в будинок Олі, а уламками снаряду потрощили нашу хатинку.
Ще учора я жалілася, що напевно даремно, виїхала з дитиною за кордон, у нас же ж більш-менш безпечно, можна було б і лишитись.
Тепер ось думаю, який з цих уламків, що пролетіли через всю хату наскрізь, крізь дитячу кімнату, вітальню, двері, вікна, міг вбити мене і моїх дітей. Мама моя дивом вціліла. Просто як в “Матриці” Нео ухилявся від куль, так і вона примудрилась ухилитись від усього, що в неї летіло. Уламки пролетіли повз і впечатались у стінку і двері позаду того місця де вона була. Батькі Олі і вона сама, а також мій брат, який на той час був у мами, та інші сусіди, будинкам яких теж дісталось – всі дивом живі.
Я знаю, що ми повернемось. І питемо вино, святкуючи Перемогу, на чарівній терасі моєї Олі. Що ми все відбудуємо. Але ці дірки в моєму новому, зробленому буквально перед війною паркані я хочу залишити. Щоб пам’ятати. Нехай він стоїть як я і планувала дууууже довго, і нагадує моїм дітям, онукам, їх дітям, і дітям їхніх дітей про те, ким є, насправді росіяни. Про ціну свободи і про шлях до незалежності України!
Дякую Богу, що моя мама, брат, моя подруга і всі сусіди живі.
Слава Україні!
