«І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!», – Ліна Костенко.
Ці слова в тому числі і про діяльність радників, які замість цілодобової роботи в інформаційному просторі – мають лише радити тим посадовим особам у кого вони працюють. Така практика у цивілізованому світі. І це аксіома.
Натомість, у нас радники публічно на весь світ висловлюють позицію держави або навіть більше – є лідерами в перемовинах найвищого рівня, від яких залежить майбутнє України.
Так от, цей феномен керується неподалік від владних печерських пагорбів: політиками доби януковича, які перебувають під санкціями США.
Тому радники – лише інструмент втілення злих задумів, для реалізації яких потрібно перевіряти настрої у суспільстві. Власне це і роблять радники через публічні заяви. Наприклад згадаймо, як досліджували нашу готовність до зміни тексту гімну.
Не впевнений, що такий нонсенс залишається поза увагою наших міжнародних партнерів. І ми маємо знати корінь зла, уникаючи його пасток.
