Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
У Кам'яному Броді розшукують зрадника
У Кам'яному Броді розшукують зрадника

Мешканці Кам'яного Броду та сусідніх...

  • У Кам'яному Броді розшукують зрадника
    У Кам'яному Броді розшукують зрадника

    Мешканці Кам'яного Броду та сусідніх...

  • Соседи «житомирского стрелка»: Выпустят - его в селе свои расстреляют
    Соседи «житомирского стрелка»: Выпустят - его в селе свои расстреляют

    Анатолий Захаренко, которого обвиняют в...

  • В Кам'яному Броді відбулася масова бійка п'яних чоловіків
    В Кам'яному Броді відбулася масова бійка п'яних чоловіків

  • У Камʼяному Броді відпочиваючим пляжникам вручали повістки до армії
    У Камʼяному Броді відпочиваючим пляжникам вручали повістки до армії

    На "Жидівському" карʼєрі, де люблять...

Новини
Враження житомирського волонтера від двох місяців війни

Враження житомирського волонтера від двох місяців війни

21 травня 2022
Виявилось, що небайдужа людина – не лише та, яка часто виходить на мітинги, стоїть у пікетах чи намагається вказати владі на її помилки у мережі Фейсбуку. Небайдужий, це той, хто розуміє важливість позитивного прикладу і конкретно зробленої справи. Якраз про таку небайдужу до справ житомирської громади людину ми хочемо розповісти у цьому невеличкому матеріалі.

Якщо точніше – ми нагадуємо житомирянам про Андрія Сарно – депутата Житомирської міської ради минулих скликань, якого дуже добре знають мешканці Богунії. Саме тут Андрія Васильовича свого часу обирали депутатом, який завжди працював на совість. Та й взагалі, у Житомирі чимало людей знають Андрія Сарно, як депутата, який добре знав і чудово розумів проблеми та біди своїх виборців.

Враження житомирського волонтера від двох місяців війни


Сьогодні, коли більшість житомирян заклопотані питаннями суто воєнного часу, коли багато городян покинули місто у часи небезпеки, коли упродовж цілого місяця Житомир опинявся в епіцентрі ракетних чи авіаударів, Андрій Сарно займався щоденною допомогою хлопцям із підрозділів територіальної оборони.

«До територіальної оборони я намагався вступити ледь не на другий чи третій день війни, – каже А.В.Сарно. – Але туди була насправді велика черга. У мене склалося таке враження, що до рядів територіальної оборони було більше охочих, ніж служити у підрозділах ЗСУ. Тому, поміркувавши день- два, я згадав про свою стареньку «Ниву», яку завжди намагаюся тримати у гарному стані. Вона у мене вже давно була пристосована для заміських поїздок, перевезення певного вантажу для потреб домашнього господарства.

А тепер, від початку березня, моя «Нива» розпочала свою транспортно – логістичну діяльність із продовольчого обслуговування підрозділів територіальної оборони. Якщо простіше і конкретніше, то ледь не щодня я розвозив обіди та вечерю на блок-пости, або ж до деяких об’єктів, які охороняли, або – на яких чергували тероборонці.

У салон «Ниви» вміщалося до сотні таких продовольчих комплектів, які готували волонтери. Мені найчастіше доводилося доправляти їжу та продукти від кафе «Лаваш». Тому вже за тиждень я чудово знав варіанти найшвидшого логістичного маршруту до будь-якого поста чи об’єкту. Звісно ж, нас також добре знали хлопці, що чергували на блок-постах. Вважаю, що кожен виконував свою справу і у мене сформувалося враження, що усі намагалися зробити це якнайкраще. Саме тому у багатьох людей, причетних до діяльності підрозділів територіальної оборони, а ще більше у житомирян, які допомагали нашим оборонцям волонтерською діяльністю, сформувалося стійке переконання, що нас ніхто не загарбає, не захопить, бо ми вміємо не лише виходити на мітинги чи палко дискутувати на політичні теми.

Набагато важливіше те, що ми здатні об’єднатися, допомогти один одному чим тільки спроможні, аби стати сильнішими і боронити своє місто і свою країну. У мене дуже багато гарних вражень за минулі два місяці, коли на своїй «Ниві» багаторазово курсував наче й по добре знайомому мені місту. Але у пору воєнного часу Житомир був іншим. Однозначно – суворішим.

По друге. Люди швидко сприймали правила, норми та вимоги, зумовленні воєнним станом. Але мені особисто найбільше сподобалося і загалом було приємно , наприклад, спілкуватися із хлопцями, які взяли до рук зброю, які , так здавалося, що цілодобово уважно і відповідально працювали на блок – постах.

Сьогодні хтось може висловити певну іронію, але я переконаний, що територіальні оборонці йшли на чергування (а по суті – на службу) із великим ентузіазмом. Тому нам, волонтерам завжди хотілося, щоб вони і вчасно поїли, і щоб їм було тепліше та затишніше. Між нами встановилися справді побратимські стосунки. Не буду довго казати, що це таке, але це тоді, коли розумієш людину з пів-слова. Ось так ми працювали, спілкувалися, допомагали один одному і мабуть один одного надихали.

Скажу чесно, маю гарні враження від такої діяльності. Хлопці –прикордонники, які також чергували на блок-посту і знали нас, як надійних своїх помічників, подарували мені ніж. Дуже гарний і , як для мене, унікальний. Тепер бережу його, як подарунок. І звичайно ж, ремонтую свою «Ниву», адже, хтозна, як воно буде далі і можливо ми ще знадобимося не один раз.”

На головну сторінку

«    Травень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Новини