Швидка окупація РФ півдня України могла бути наслідком зради або ж переляку, припускає Сергій Рахманін, народний депутат фракції Голос, член Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
В інтерв\’ю Радіо НВ він розповів, коли суспільство дізнається, що насправді сталося на адмінкордоні з окупованим Кримом; чому до СБУ є велика кількість питань і де точно не був голова відомства Іван Баканов, коли розпочиналося вторгнення.
— Українська правда повідомляє, що в Сербії затримали колишнього начальника управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова за підозрою у відмиванні коштів. Він очолював це управління до липня 2021 року. Президент Володимир Зеленський присвоїв йому звання бригадного генерала, а після початку повномасштабної війни відібрав це звання. Сам Наумов покинув Україну. Що ви думаєте про це затримання? Чи після звільнення Наумов міг впливати на СБУ?
— Наумов перетнув кордон ще до початку війни.
— Так, за кілька днів до війни.
— Наумов, на превеликий жаль для нашої держави, був носієм величезної кількості державних таємниць. Виникають питання не тільки тому, чому йому дали можливість безперешкодно перетнути кордон, а ще й чому він досі не оголошений в розшук. Я не бачив жодної офіційної інформації про те, що по цій людині, щодо якої є величезна кількість питань, відкрите кримінальне провадження чи він оголошений в розшук. Для мене дивно, чому не здійснювалися необхідні заходи для розшуку цієї людини і для повернення її в Україну для розслідування його дій.
— Можливо, це засекречена інформація?
— Наскільки я бачив у офіційних повідомленнях, зверталися до Офісу генерального прокурора з відповідним запитом, але відповіді на цей запит не було.
Можливо, це є, але, на превеликий жаль, у мене немає підтвердженої інформації про те, що щодо пана Наумова, який був фактично другою людиною в СБУ, проводяться відповідні дії, розслідування, і що не просто докладаються певні зусилля з повернення пана Наумова до України, але і певні зусилля, щоб встановити, яким чином ця людина, яка була носієм величезної кількості державних секретів, безперешкодно, з незрозумілих причин, у невідомому напрямку виїхала з України ще перед війною. Вочевидь, маючи інформацію про те, що ця війна є неминучою.
— У вас є відповіді на ці питання чи роздуми, якими ви можете поділитися?
— У мене є припущення щодо цього, але це дуже делікатна сфера, живемо у дуже складний час, тому я обмежений у можливості висловлювати свої припущення, особливо, коли вони стосуються таких чутливих питань для сфери національної безпеки.
— Ви сказали, що Наумов — це друга людина у Службі безпеки України. Вочевидь, голова Іван Баканов — це перша людина. Посилаюся на Українську правду, де вийшов матеріал про оточення президента. Журналісти посилаються на неназване джерело. Співрозмовник говорить: «У перші дні війни Івана Баканова у Києві взагалі не було, його не могли знайти. А він — голова Служби безпеки». Як це можна прокоментувати? Чи можете ви щось додати?
— Думаю, що прокоментувати це може лише людина, яка призначала Івана Геннадійовича Баканова на посаду голови СБУ. Маю на увазі президента. Якщо президент не коментує цього, вочевидь, у нього є для цього підстави.
Від себе можу сказати тільки одне: я 24 лютого, тобто в перший день війни, був учасником наради, яка відбувалася у президента. Я представляв фракцію Голос. Я безпосередньо бачив практично всіх керівників центральних органів державної влади, які перебували або на робочих місцях, або на прямому зв’язку з президентом. Єдина людина, якої не бачив, — це Іван Баканов.
