Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Житомирському волонтерові Романові Кучеру загрожує позбавлення волі від 5-ти до 8-ми років, він прос ...
Житомирському волонтерові Романові Кучеру загрожує позбавлення волі від 5-ти до 8-ми років, він прос ...

"Я під слідством СБУ, мені...

  • Житомирському волонтерові Романові Кучеру загрожує позбавлення волі від 5-ти до 8-ми років, він прос ...
    Житомирському волонтерові Романові Кучеру загрожує позбавлення волі від 5-ти до 8-ми років, він прос ...

    "Я під слідством СБУ, мені...

  • Поки жителька Пулин тікала від обстрілів, у її будинку перекрили газопостачання
    Поки жителька Пулин тікала від обстрілів, у її будинку перекрили газопостачання

    До редакції сайту Субота-Онлайн звернулася...

  • Яблуневий Спас у Житомирі. ФОТО
    Яблуневий Спас у Житомирі. ФОТО

    Житомиряни сьогодні разом з усією...

  • Хто і навіщо погрожує селянам колишнього Пулинського району автоматами Калашнікова?
    Хто і навіщо погрожує селянам колишнього Пулинського району автоматами Калашнікова?

    Автоматники з Житомира що роздавали...

Новини
Як швидко ми звикли до того, що нас вбивають

Як швидко ми звикли до того, що нас вбивають

1 липня 2022
Як швидко ми звикли до того, що нас вбивають.

Протяжне виття сирени в тихому міському дворі злісною луною інформує мешканців про те, що сьогодні вони помруть. Випустивши десять, двадцять, сто ракет, Росія підписала смертний вирок десяти, двадцяти, стам людям. Вибравши їх рандомно, не вдаючись у подробиці, чи це діти, старі чи військові.

Вий сирени перестав нас лякати. Він став тлом нашого життя. Так саме, як новини, які протягом 8 років інформували нас про те, що на фронті точаться бої і ми зазнаємо втрат.

А тепер виття сирени в реальному часі каже нам: «Ми, жителі московії, засудили тебе до смерті. Так, ось саме тебе, руде дівчисько яка поспішає на побачення, і ось тебе старий, що садить картоплю на городі, і тебе солдат - батько трьох дітей, і тебе рожевощоке немовля, і... Кожного з вас - українці. Ми вб'ємо вас усіх. Ну, або намагатимемося це зробити.»

Вой сирени це не просто попередження про небезпеку. Це вирок всім нам, вирок, який реве у кожному місті через гучномовці. Згідно з ним ми всі винні і всі повинні померти рано чи пізно. Ми всі у цьому списку на страту. І якщо сьогодні ви залишилися живі, то лише тому, що ваша черга до страти ще не прийшла.

Коли я читала Гроссмана «Життя і доля», то мене вразила одна з розповідей про те, як у Бабиному яру в черзі на розстріл, люди брали з собою воду, їжу та ковдри, щоб в комфорті чекати своєї смерті. Вони просто стояли в цій черзі і покірно очікували своєї долі.

Ми всі зараз у цій черзі. І від кожного з нас залежить чи візьмемо ми з собою ковдру та лате, щоб у комфорті почекати на ката. Або автомат, гранату чи бодай камінь, щоб хоч на одного зменшити полчище вбивць.


Оксана Чорна



На головну сторінку

«    Липень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини