Так сталося, що День Свободи і Гідності ми відзначаємо 21 листопада. Долею нашої гіркої, трагічної, але славної історії ми відзначаємо у цей же день і роковини розстрілу учасників Другого Зимового походу у селищі Базар.
Минулого року громада Житомирщини за сприяння всеукраїнських осередків багатьох громадських організацій, установ та організацій провела гучні ювілейні заходи з нагоди 100-річчя трагедії під Базаром. Цьогоріч все звелося до суто церемоніального мітингу на території Меморіалу у Базарі. Власне, як і торік, так і сьогодні, про Героїв Базару промовчала громадськість області.
Так, у школах, гімназіях та ліцеях, які навчаються у так званому “очному” форматі провели заходи з нагоди подій на Майдані у 2013/2014 роках. Про Героїв Базару вказівок чи “рекомендацій” до навчальних закладів не надходило, органи місцевої влади у масі своїй також про це забули. Ну, і от що із того виходить?
Ми, українці, які воюємо із своїм віковічним і заклятим ворогом, чомусь на органічно -ментальному рівні забуваємо, що московитський чобіт і багнет плюндрував наші землі сто років тому, точно так само, як і сьогодні.
Різниця лише у тому, що тоді козломорді сусіди не мали ядерної зброї і ракет. А все інше – один в один – цілковита тотожність . І ми про це маємо пам\’ятати. Ми маємо памятати героїв Базару (можна і поіменно). Ми маємо розуміти у деталях і в принципі , де і в чо му помилялися наші керманичі. Той же Тютюнник, Петлюра і загалом усе покоління діячів Української революції 1917 -21 років. Але про ті події мають знати усі мешканці України. Особливо ті, хто сьогодні навчається у школі і має розуміти усю діалектику ворожого протистояння України із російським імперіалізмом, у яку б одежину він не зодягався.
Мені сьогодні гірко, що про героїв Базару не сказали ні керманичі України, ні очільники Житомирщини, ні курсанти військового інституту, ні вихованці спеціалізованого інтернату. А мо же ми не почули? Може воно все ЦЕ було? Хтозна, можливо й десь і хтось згадав. Але на рівні нації, на державному рівні ми знову щось недоказуємо. Чогось не усвідомлюємо…
