Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Война закончилась? Для ФОПов в Украине готовят
Война закончилась? Для ФОПов в Украине готовят "подарок", эксперты бьют тревогу

Эксперты специально для "Телеграфа" высказали...

  • Война закончилась? Для ФОПов в Украине готовят
    Война закончилась? Для ФОПов в Украине готовят "подарок", эксперты бьют тревогу

    Эксперты специально для "Телеграфа" высказали...

  • Нові дорогі машини Слуг народу та ОПЗЖ. ВIДЕО
    Нові дорогі машини Слуг народу та ОПЗЖ. ВIДЕО

    Народна депутатка від фракції "Слуга...

  • Господарський суд відклав вирішення  долі  маєтку Терещенків у Червоному, що на Житомирщині, до 27 л ...
    Господарський суд відклав вирішення долі маєтку Терещенків у Червоному, що на Житомирщині, до 27 л ...

    Засідання Господарського суду Житомирської області,...

  • Житомирянин звинувачує теплокомуненерго у марнотратстві. ФОТО
    Житомирянин звинувачує теплокомуненерго у марнотратстві. ФОТО

    - Вечірній сніг (поки не...

Новини
Сьогодні - день народження Володимира Зеленського

Сьогодні - день народження Володимира Зеленського

25 січня 2023
Сьогодні - день народження президента України Володимира Олександровича Зеленського.

Вітаємо першу особу держави. Щастя, успіхів, здоров'я.

Перемоги та миру!


Сьогодні - день народження Володимира Зеленського


Сподіваємося, читачам сайту Житомир-онлайн буде цікаво прочитати статтю про президента з української Вікіпедії:

Володи́мир Олекса́ндрович Зеле́нський (нар. 25 січня 1978, Кривий Ріг) — український державний діяч, шостий і чинний Президент України з 20 травня 2019 року. До вступу на посаду здобув популярність як шоумен, актор, комік, режисер, продюсер і сценарист. Був співвласником і художнім керівником «Студії Квартал-95» (2003—2019) та генеральним продюсером телеканалу «Інтер» (2010—2012).

Політичну кар'єру розпочав 2019 року та балотувався на виборах президента України 2019 року. За підсумками голосування обраний Президентом України.

Кар'єрний шлях розпочав з участі в КВК у командах «Запоріжжя — Кривий Ріг — Транзит», «Збірна Кривого Рогу» та «95-й квартал», в останній з яких Володимир Зеленський був капітаном, актором і автором більшості номерів. 2003 року, після виходу з КВК, його команда «95-й квартал» почала давати концерти на телебаченні. Уже як «Студія Квартал-95» 2005 року команда створює шоу «Вечірній квартал», в якому Володимир Зеленський постає ідеологом, автором, режисером і провідним актором. У 2010—2011 роках працював генеральним продюсером телеканалу «Інтер». Упродовж своєї кар'єри виступав у численних телепроєктах, найпримітніше — у ролі актора («Вечірній квартал»), ведучого («Київ вечірній», «Ліга сміху») та судді («Розсміши коміка»).

Володимир Зеленський брав участь у виробництві понад двох десятків кінофільмів і телесеріалів як актор (зокрема «Кохання у великому місті», «8 перших побачень», «Я, ти, він, вона»), продюсер (як-от «Свати», «Я буду поруч», «Кохання у великому місті 3»), сценарист («Свати»), а також був актором дубляжу («Хортон», «Пригоди Паддінгтона» та інші).

Протягом 2015—2018 років Володимир Зеленський грав у телесеріалі «Слуга народу» роль Василя Голобородька — вчителя історії, якого обирають Президентом України. Перші три серії третього сезону серіалу вийшли безпосередньо перед першим туром виборів Президента України 2019, у яких Володимир Зеленський брав участь як висуванець однойменної з телесеріалом партії «Слуга народу» і здобув найбільшу кількість голосів. Після перемоги в другому турі виборів обраний на посаду Президента України.

Володимира Зеленського неодноразово критикувала громадськість. З-поміж іншого його звинувачували у національній меншовартості і зв'язках з олігархом Ігорем Коломойським. Зеленський був фігурантом декількох історій, пов'язаних з офшорами і приховуванням незадекларованого маєтку в Італії.

З початком російського вторгнення в Україну зайняв позицію, спрямовану на захист суверенітету України. За оцінкою численних світових ЗМІ, Зеленський прийняв роль, якої від нього майже ніхто не очікував. За версією журналу Time, Зеленський став найвпливовішою людиною 2022 року набравши 5 % голосів (понад 3,3 мільйона читачів).

7 березня 2022 отримав Премію свободи імені Рональда Рейгана за «За його мужню боротьбу з тиранією та за його незламну позицію щодо свободи та демократії». 26 липня 2022 прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вручив Зеленському премію лідерства імені Черчілля «за неймовірну мужність, опір і гідність перед обличчям варварського вторгнення Путіна». 28 липня 2022 був нагороджений найвищою нагородою Литви — орденом Вітовта Великого.

Життєпис
Народився 25 січня 1978 року в Кривому Розі в єврейській сім'ї.

Батько — Олександр Зеленський — доктор технічних наук, професор, завкафедри інформатики та інформаційних технологій Криворізького економічного інституту, мати Римма працювала інженером, дід Семен Зеленський брав участь в Другій світовій війні.

Перед вступом до другого класу криворізької школи (потім — гімназії) № 95 жив чотири роки в Монголії (у місті Ерденет), де батько працював на будівництві гірничо-збагачувального комбінату. У 16 років склав TOEFL у Дніпрі й отримав грант на освіту в Ізраїлі, але не поїхав, бо батько не дозволив. Юридичну освіту здобув у 2000 році на факультеті правознавства Криворізького економічного інституту Київського економічного університету імені Вадима Гетьмана.

За фахом ніколи не працював, за винятком двох місяців практики.

КВК

95 квартал — один з районів Кривого Рогу
У студентські роки захопився КВК, створив театр мініатюр «Беспризорник» (укр. Безпритульник). Водночас Зеленського запросили в команду КВК «Запоріжжя — Кривий Ріг — Транзит».

Незабаром Володимир став не тільки танцювати в команді, а й виконувати ролі. У ній він став чемпіоном Вищої ліги КВК 1997 року.

Водночас із ним у команду прийшли майбутні актори «Студії Квартал-95»: Денис Манжосов, Юрій Крапов, Олександр Пікалов. Трохи пізніше створили команду «Збірна Кривого Рогу», а 1997 року з'явилась команда «95-й квартал». Володимир Зеленський став у ній не тільки капітаном і актором, а й автором більшості номерів.

З 1999 до 2003 року «95-й квартал» виступав у Вищій лізі КВК, учасники команди багато часу проводили в Москві, постійно гастролювали по СНД. Зеленський писав жарти для команди, й також сценарії для корпоративних свят, телепередач, концертів тощо. 2003 року відбувався конфлікт «95-го кварталу» з компанією «Амік». Володимиру Зеленському запропонували залишитися в КВК, але без команди — як автор і редактор. Втім, Зеленський відмовився і залишив КВК.

Скориставшись вимушеною відпусткою, одружився з авторкою команди Оленою Кияшко, з якою зустрічався понад 7 років. 2004 року народилась донька Олександра, а 2013-го — син Кирило.

«Студія Квартал-95»

Квартал-95, 2018
Наприкінці 2003 року телеканал «1+1» запропонував «95-му кварталу» зробити серію концертів, що складатимуться з найкращих номерів команди. 2004 року команда починає готувати свій найвідоміший проєкт, водночас підробляючи в різних телепередачах. Володимир веде кулінарне шоу «Містер Кук». Всі доходи вкладаються в спільний проєкт і 2005 року на телеканалі «Інтер» стартує телешоу «Вечірній квартал», ідеологом, автором, режисером і провідним актором якого став Володимир Зеленський. Шоу швидко набрало популярність і незабаром за рейтингами серед української аудиторії випередило КВК і «Comedy Club». Критики відносять «Вечірній квартал» до політичного кабаре — одного з традиційних театральних жанрів, характерного радше для Європи.

Згодом команда «95-й квартал» переросла в «Студію Квартал-95», власниками якої є Володимир Зеленський, Борис і Сергій Шефір. Студія випускає декілька проєктів («Вечірній квартал», «Бійцівський клуб», «Україно, вставай»), пише сценарії для телепередач («Пісня року», «Полундра»), мюзиклів («За двома зайцями», «Три мушкетери», «Дуже новорічне кіно, або ніч у музеї»), фільмів та корпоративів.

У складі «Студії Квартал-95» виступав із волонтерськими концертами в АТО та жертвував кошти на потреби АТО. За фінансову допомогу українській армії проти нього в Росії порушено кримінальну справу 2015 року.

У квітні 2019 року Зеленський заявив, що виходить із бізнесу в «Студії Квартал 95».

Продюсер телеканалу «Інтер»
23 грудня 2010 року призначений генеральним продюсером телеканалу «Інтер». 5 серпня 2011 року Зеленський звільнився з посади продюсера «Інтера», пояснивши це бажанням зосередитися на проєктах Студії Квартал-95, проте вже в листопаді того ж року повернувся на ту ж посаду. 3 вересня 2012 року Зеленський звільнився з посади продюсера «Інтера». У жовтні 2012 року стало відомо, що Зеленський та 95 Квартал уклали угоду з телеканалом «1+1».

Політична діяльність
Докладніше: Слуга народу
У серпні 2014 року Зеленський виступив проти наміру Мінкульту створити список осіб з Росії, що створюють загрозу нацбезпеці України.

2015 року, після виходу серіалу «Слуга народу» (а пізніше — фільму), почалися розмови про те, що Зеленський може бути кандидатом на посаду Президента України. У грудні 2017 року юрист «Студії Квартал 95» Іван Баканов зареєстрував однойменну політичну партію — Слуга народу.

У грудні 2018 року Зеленський заявив, що як президент він спробує припинити російсько-українську війну на Донбасі шляхом переговорів з Росією.

Президентські вибори (2019)
Докладніше: Вибори Президента України 2019

Результати голосування у другому турі президентських виборів за округами. Зеленим позначено округи, де переміг Володимир Зеленський, бордовим — Петро Порошенко, сірим — окуповані території.
Володимир Зеленський оголосив про намір балотуватися у президенти України під час новорічного звернення в ефірі каналу 1+1.

21 січня 2019 року партія «Слуга народу» на своєму з'їзді висунула Зеленського кандидатом у президенти[36], а 30 січня ЦВК офіційно зареєструвала кандидатуру Зеленського на виборах.

Соціологи почали включати кандидатуру Володимира Зеленського навесні 2018 року. Протягом 2018 року його рейтинг коливався у межах 5—10 % підтримки, проте після оголошення про його політичні амбіції вже в середині січня він очолив рейтинг кандидатів у президенти, надалі збільшуючи свою перевагу над рейтингами своїх головних конкурентів Петра Порошенка та лідерки ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко.

Під час передвиборчої кампанії Зеленський позиціював себе як альтернативу старій політичній системі та старим політикам. Багато в чому висока підтримка його кандидатури зумовлювалася невдоволеністю виборців поточним станом справ у державі — розчаруванням у фігурах політичної еліти, що були при владі майже 30 років, а також переважним переконанням виборців, що після 5 років, що минули з часу Революції гідності, країна рухається в, на їхню думку, неправильному напрямку.

Певною мірою кандидатура Зеленського ототожнювалася із зіграним ним персонажем серіалу «Слуга народу» вчителем історії Василем Голобородьком, який став «президентом з народу», хоча головний політконсультант Зеленського Дмитро Разумков заперечував це та в інтерв'ю українським ЗМІ зазначив, що «кандидат в президенти Володимир Зеленський — це не образ його персонажа Василя Голобородька».

Власну виборчу програму Володимир Зеленський запропонував написати своїм прихильникам. Основними її пунктами стали реформування економіки України шляхом запровадження «нульової декларації» для бізнесу, переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи, перетворення України на «електронну країну".

Сам же Зеленський не озвучував нічого конкретного щодо своєї майбутньої політики. Він намагався не виражати свої погляди публічно, уникав великих інтерв'ю, натомість провівши декілька пресконференцій і виступивши на дебатах проти Петра Порошенка.

Фінансування передвиборчої кампанії здійснювалося здебільшого коштом партії «Слуга народу» (16 млн грн), внесків фізичних осіб (68 млн грн) та коштів самого Зеленського (11,5 млн грн); загальний бюджет передвиборчої кампанії становив 102,8 млн гривень відповідно до фінансового звіту ЦВК. Сам Зеленський заявив, що вартість його президентської кампанії становить 80,5 млн гривень його власних коштів, коштів його друзів та партнерів по бізнесу.

Під час передвиборчої кампанії обговорювалися можливі зв'язки Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським. Зокрема, зв'язки кандидата та бізнесмена досліджували проєкти журналістських розслідувань «Схеми» та Bihus.info. Журналісти виявили, що Зеленський користується послугами охоронців, які свого часу працювали на Коломойського, а до передвиборчого штабу входить юрист олігарха Андрій Богдан. Однак штаб Зеленського, як і сам Ігор Коломойський, звинувачення в співпраці відкинули. Через можливі зв'язки кандидата й олігарха низка публічних осіб та діячів культури закликали не голосувати за Володимира Зеленського.

Під час передвиборчої кампанії Володимир Зеленський запропонував, а Петро Порошенко підтримав ідею Зеленського про здачу аналізів на наявність алкоголю та наркотиків в організмі. Обоє кандидатів здали аналізи, але в різних місцях. Володимир Кличко запропонував здати аналізи в міжнародну лабораторію VADA (Voluntary Anti-Doping Association), де їх здав Порошенко, але Зеленський знехтував його пропозицією та здавав аналізи в клініці «EuroLab», власник якої є його соратником та бізнес-партнером, а кров на аналіз у Зеленського в клініці його партнера брав актор забороненого серіалу «Свати», відзнятого в тому числі студією «Квартал-95». Спочатку було оголошено, що результати будуть за декілька днів, але Зеленський оприлюднив їх у своєму facebook за три години із помилкою в даті. Чинна на той час очільниця МОЗ Супрун заявила, що аналіз лише крові без нігтів та волосся не є дійсним показником наркотичної залежності, на перевірці якої наполягав Зеленський у своєму відеозверненні до Порошенка.

Володимир Зеленський під час дебатів на стадіоні «Олімпійський» заявив про те, що він не був в Росії з моменту початку війни. Однак, за твердженням журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»), Зеленський відвідував Росію 4 рази в травні-червні 2014 року. Також соціальними мережами почав ширитись фрагмент із програми ЧистоNews від 14 травня 2014, де Зеленський веде репортаж з Манежної площі в Москві.

Під час тих же теледебатів назвав «повстанцями» російських найманців, що воюють проти ЗСУ в складі терористичних збройних формувань ДНР та ЛНР на Донбасі.

За результатами голосування 31 березня Володимир Зеленський у першому турі посів перше місце, набравши 30,24 % голосів (проти 15,95 % за Петра Порошенка, який також вийшов до другого туру). 21 квітня в другому турі Зеленський переміг свого опонента з результатом у 73,22 % підтримки проти 24,45 % у тодішнього президента.

Президентство
Докладніше: Президентство Володимира Зеленського

Володимир Зеленський на інавгурації, Київ, 20 травня 2019 року
20 травня 2019 року відбулася інавгурація Володимира Зеленського.

Першими указами новобраний президент сформував керівництво Адміністрації Президента (главою ОП став Андрій Богдан) та призначив начальником Генерального штабу ЗСУ Руслана Хомчака.

21 травня 2019 року Зеленський власним указом достроково розпустив Верховну Раду VIII скликання, призначивши позачергові вибори 21 липня (замість чергових 27 жовтня). Призначив голову Національної інвестиційної ради.

19 вересня 2019 року заступникові голови Офісу президента Сергію Трофімову було передане посвідчення члена Українського товариства сліпих, виписане, на ім'я Володимира Зеленського, щоби він, як Президент, звернув увагу на підприємства, де працюють сліпі, та допомагав товариству та сліпим людям.

У відповідь на неодноразові прохання представників українських ЗМІ, 10—11 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський провів найтривалішу у світовій історії пресконференцію, що тривала понад 14 годин: з 10:03 ранку до 00:11 вночі наступної доби, та дав відповіді на понад 500 запитань від понад 200-х з майже акредитованих 300 журналістів з центральних та регіональних ЗМІ України та ЗМІ інших країн: США, Великої Британії, Білорусі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Росії, Туреччини, Японії тощо.

Представниками «Національного реєстру рекордів України» Володимиру Зеленському було вручено сертифікат про фіксацію рекорду як українського досягнення.

Кадрова політика

20 травня 2019 року, у день інавгурації Зеленського, голова СБУ Василь Грицак, командувач Сил спеціальних операцій Ігор Луньов та міністр оборони Степан Полторак подали заяви на звільнення. 31 травня 2019 року Зеленський звільнив керівництво СБУ. Указом № 342/2019 звільнено першого заступника Голови СБУ Віталія Малікова. Крім того, указом № 343/2019 він звільнив Малікова з посади керівника Антитерористичного центру при СБУ. Також звільнено начальника головного управління СБУ у Києві та області Олега Валендюка (указ № 344/2019) та Петра Цигикала з посади голови Державної прикордонної служби.

21 травня 2020 року призначив керівником Офісу президента Андрія Богдана. 11 лютого 2020 року Президент своїм указом звільнив Богдана з посади керівника Офісу Президента України й призначив на його місце Андрія Єрмака (до цього він був помічником Президента).

11 червня 2019 року Зеленський вніс до Верховної Ради подання на надання згоди на звільнення генерального прокурора України Юрія Луценка. Подання не було розглянуто. Сам Луценко заявляв, що піде у відставку після парламентських виборів. Зеленський заявив, що новим генеральним прокурором бачить Руслана Рябошапку. Того ж дня Зеленський звільнив заступників голови СБУ Олега Фролова і Владислава Косинського та ще шістьох начальників обласних управлінь відомства в Одеській, Львівській, Волинської, Вінницькій, Закарпатській та Чернівецькій областях.

9 липня 2019 року Зеленський одним розпорядженням звільнив 70 голів районних державних адміністрацій. Причиною звільнень вказав закінчення строку повноважень президента України.

4 березня 2020 року Верховна Рада 353-ма голосами звільнила Олексія Гончарука з посади прем'єр-міністра. Виступаючи в парламенті, президент Зеленський заявив, що уряд Гончарука має досягнення, але не зміг впоратись із поставленими завданнями. Новим главою уряду став Денис Шмигаль. За його кандидатуру проголосував 291 депутат.

7 травня 2020 року президент Зеленський призначив Міхеіла Саакашвілі главою Виконавчого комітету Національної ради реформ.

Закон про скасування депутатської недоторканності

11 вересня 2019 року президент підписав Закон України Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України № 27- IX, ухвалений Верховною Радою 3 вересня 2019 року. Згідно із законом, стаття 80 Конституція України викладається у новій редакції, яка не містить положень про те, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність і вони не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Закон набув чинності з 1 січня 2020 року.

Виборча реформа

19 грудня 2019 року Верховна Рада утвердила Виборчий кодекс загалом з урахуванням пропозицій президента Зеленського, які передбачають відкриті регіональні списки кандидатів у народні депутати. Закон передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Згідно з документом виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.

Закон про імпічмент

23 вересня 2019 р. президент України В. Зеленський підписав закон про імпічмент. Верховна Рада Ухвалила закон «Про особливу процедуру усунення президента України з посади (імпічмент)» у першому читанні й загалом 10 вересня. Документ був ухвалений винятково силами депутатів від «СН». В інших фракціях законодавчу ініціативу голови держави назвали недостатньою й заскладною, а також наголосили на порушенні регламенту ВР під час розгляду проєкту закону.

Згідно з документом, процедура імпічменту має ініціюватися більшістю народних депутатів України від конституційного складу ВРУ. Для цього парламент має створити спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої повинні входити народні депутати України, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Ця ТСК готуватиме висновки й пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення президентом державної зради або іншого злочину.

Рішення про усунення президента України з посади в порядку імпічменту вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосує не менше ніж три чверті народних депутатів України від конституційного складу ВР. У разі неухвалення постанови про імпічмент президента голова від імені парламенту має вибачитись перед президентом.

Земельна реформа

14 грудня 2019 р. депутати Ради прийняли за основу проєкт Закону № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який передбачає скасування мораторію на продаж землі з 1 жовтня 2020 року.

8 серпня 2019 року під час виступу на україно-турецькому бізнес-форумі Зеленський повідомив про наміри провести земельну реформу в Україні до кінця 2019 року. Раніше в Офісі президента вже анонсували, що до кінця року планують скасувати мораторій на продаж сільськогосподарської землі.

Мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, який із 2001 року продовжувався уже десять разів, наразі охоплює 96 % с/г земель, при чому 68 % — це паї селян. Документ передбачає заборону на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств; купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Питання залучення іноземних інвесторів відкладено до вирішення на референдумі.

Голоси подали зокрема політичні фракції партії експрезидента Петра Порошенка та Святослава Вакарчука.

7 лютого 2019 року тодішній президент України Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 1 січня 2020 року.

28 квітня 2021 p. депутати ВР прийняли в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 2194. Законопроєкт зокрема передбачає передачу землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання їх функцій) до комунальної власності сільських селищних, міських рад.

24 травня закон про земельну децентралізацію був підписаний президентом Зеленським під час форуму «Україна30. Земля».

Закон про легалізацію грального бізнесу

14 липня 2020 року Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу в Україні. Він дозволяє організацію та проведення азартних ігор в казино, у залах гральних автоматів, в мережі Інтернет, букмекерську діяльність. 11 серпня президент України Володимир Зеленський підписав закон про легалізацію грального бізнесу в Україні.

Конституційна криза

27 жовтня 2020 Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував право НАЗК перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів. КС своїм рішенням позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначеним.

28 жовтня 2020 НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Утім, 29 жовтня ввечері Кабінет міністрів зобов'язав НАЗК відновити публічний доступ до Єдиного реєстру декларацій. Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив текст рішення, ухваленого Великою палатою КС у складі 15 суддів. У НАБУ заявили, що через рішення КС досі всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності. Потім президент Зеленський вніс до ВР проєкт закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроєкті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів». Зеленський запропонував припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.

2 листопада 2020 у ВР було зареєстровано законопроєкт, яким пропонується відновити норми про е-декларування, які були скасовані КС. Авторами проєкту закону Про відновлення дії окремих положень закону Про запобігання корупції та Кримінального кодексу України № 4304) є Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема «ЄС», «Голос» та «СН».

4 грудня 2020 р. Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування — за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі. «За» проголосували 289 депутатів. Депутати голосували за компромісний законопроєкт № 4460-д, створений на основі президентського законопроєкту № 4434 і напрацьованого робочою групою № 4441.

Згідно з документом, умисне внесення суб'єктом декларування свідомо недостовірних відомостей до декларацій на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на той момент від 1,3 до 9 млн гривень) карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі громадян) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Умисне внесення суб'єктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисяч прожиткових мінімумів (на той момент 9 мільйонів грн.) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тисяч ₴) або громадськими роботами на строк від 150 до 249 годин, або обмеження волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

25 грудня 2020 президент Зеленський підписав закон Про внесення змін до Закону України Про запобігання корупції, який парламент ухвалив 15 грудня. Так, повністю відновилися повноваження НАЗК, які заблокував Конституційний суд.

14 липня 2021 р. Верховний Суд задовольнив позов судді Олександра Тупицького до президента Зеленського і визнав протиправним указ, яким він звільнив пана Тупицького з посади судді й голови Конституційного суду. Відповідне рішення ухвалили у середу, 14 липня. Верховний суд роз'яснив, що президент повинен діяти в рамках конституції, а Конституція і закони України не містять норми, що президент має права звільнити суддів конституційного суду.

Блокування проросійських каналів

2 лютого 2021 року Зеленський ввів санкції проти проросійських телеканалів нардепа Тараса Козака та кума Путіна Віктора Медведчука: «112 Україна», «NewsOne», «ZIK». Також, були введені санкції проти Козака терміном на 5 років:

блокування активів;
запобігання виведенню капіталів за межі України;
зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;
заборона користування радіочастотним ресурсом України;
припинення надання послуг з ретрансляції, або розповсюдження телепрограм/надання телекомунікацій послуг і використання телекомунікаційних мереж.
22 лютого РНБО застосувала санкції проти голови ради партії «ОПЗЖ» Медведчука та його дружини Оксани Марченко. До санкційного списку увійшли ще 6 фізичних осіб і 19 юридичних. Санкції пов'язано з розслідуванням СБУ за ст. «фінансування тероризму». Обмеження, зокрема, передбачають блокування активів та анулювання ліцензій на користування надрами.

11 травня того ж року вручили підозри народним депутатам Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку, яких підозрюють у вчиненні держзради та розграбування національних ресурсів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.

12 лютого 2022 року президент Зеленський ввів санкції проти телеканалу «Наш» Євгена Мураєва.

Ліквідація ОАСК
14 квітня 2021 президент Зеленський вніс в Раду законопроєкт про ліквідацію скандального Окружного адмінсуду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Тексти президентських законів № 5369 та № 5379 були опубліковані на сайті парламенту. Суддів ОАСК до доброчесності яких не буде виникати питань, переведуть до іншого суду, а якщо не захочуть — будуть звільнені.

Закон про деолігархізацію
2 червня 2021 року Зеленський подав до ВРУ законопроєкт «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Метою закону, за словами Президента, є боротьба з особами, що мають значні статки та значний вплив у суспільстві та політиці (олігархами). Особу ідентифікують олігархом, якщо вона відповідає 3 із 4 вказаних критеріїв, а після цього її повинні внести до спеціального реєстру. Статус олігарха має визначати РНБО.

1 липня депутати ВР прийняли закон у першому читанні. «За» проголосували 231 депутат пропрезидентської фракції, 18 голосів дала фракція «За майбутнє» та «Довіра» і 8 позафракційних депутатів.

23 вересня того ж року народні депутати підтримали у другому читанні «закон про олігархів». Цей закон підтримали 279 депутатів. Це фракції «СН» — 229 голосів, «Довіра» — 15, «За майбутнє» — 18, «Голос» — 11. Висновок Венеціанська комісія надасть у грудні.

5 листопада закон був підписаний президентом Зеленським Того ж місяця у Європарламенті заявили, що закон про олігархів стане явним політичним інструментом у боротьбі проти політичних опонентів.

Судова реформа
29 червня 2021 р. Верховна Рада прийняла законопроєкт № 7711-Д, який передбачає зміни до Закону «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого передбачається перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів за вищої ролі міжнародних експертів. «За» ухвалення законопроєкту проголосувало 293 депутати, «проти» — 20, утримались — 0.

Законопроєкт, який ухвалили депутати, передбачає, що членів ВККС буде відбирати конкурсна комісія з 6 членів. Йдеться про трьох чинних суддів або суддів у відставці та трьох незалежних міжнародних експертів. Водночас нардепи прийняли 453 поправку, яка передбачає, що міжнародні експерти матимуть вирішальний голос при відборі кандидата до ВККС. Раніше до ухвалення цієї поправки закликали громадські організації. 8 липня Зеленський ветував закон про ВККС та повернув в Раду зі своїми доопрацюваннями.

3 серпня 2021 року Зеленський підписав закон про реформування Вищої ради кваліфікаційної комісії суддів 3711-д, який Рада після вето прийняла повторно з поправками від президента, та № 5068 — щодо реформування Вищої ради правосуддя.

«Велике будівництво»
2020 року Міністерством розвитку громад і територій України в співпраці з місцевою владою почато виконання програми «Велике будівництво» для створення об'єктів інфраструктури: шкіл, доріг, дитячих садків, стадіонів, центрів екстреної медичної допомоги.

У багатьох ЗМІ програму критикують за можливу крадіжку бюджетних коштів і називають «Великим крадівництвом».

Зміцнення обороноздатності

1 лютого 2022 року Зеленський підписав указ про збільшення кількості ЗСУ на 100 тис. осіб. Таким чином, через три роки вона становитиме 362 тис. військовослужбовців. Бюджет Міністерства оборони на 2022 рік був рекордним і становив 133,5 млрд грн.

Воєнний стан та війна з Росією

Володимир Зеленський під час звернення, 14 березня

Володимир Зеленський на зустрічі з головами уряду Польщі, Чехії та Словенії, 15 березня

Володимир Зеленський під час виступу в конгресі США, 22 грудня
22 лютого 2022 року під час пресконференції в Кремлі Володимир Путін заявив, що визнав «незалежність» ОРДЛО. Він повідомив, що визнав і межі цих «республік», визнаних в їх «конституціях», тобто всю Донецьку та Луганську область. За словами Путіна, він розуміє, що це — «спірне питання», і він сподівається на його вирішення під час переговорів між Україною та «керівництвом республік». Таким чином, Путін підтвердив, що російські війська, яким уже дозволено увійти в так звані «ЛДНР», можуть брати участь у наступальних операціях на підконтрольній Києву території Луганської та Донецької області.

23 лютого Верховна Рада підтримала введення надзвичайного стану по всій Україні, крім Донецької та Луганської областей, де діє ООС.

24 лютого, о 5 ранку, В. Путін заявив про початок наступу на Україну, а Верховна Рада України ввела воєнний стан. Законопроєкт відразу був підписаний президентом Зеленським. Воєнний стан було запроваджено строком на 30 днів. Того ж дня Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією.

Під час наступу російських військ на Київ у ніч з 25 на 26 лютого 2022 року, Володимир Зеленський відмовився від пропозиції США евакуювати його зі столиці. Він підтвердив відеозаписом перед Офісом президента, що разом з іншими високопосадовцями перебуває у Києві.

Володимир Зеленський 26 лютого звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета з проханням провести переговори між Україною та Росією та допомогти їм стати посередником. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заперечив твердження речника Росії Дмитра Пєскова про відмову України від переговорів і пояснив, що переговори повинні відбутися у повноцінному форматі, а не як висунення Росією ультиматумів.

27 лютого президент Зеленський підкреслив, що дії РФ проти України мають ознаки геноциду та закликав виключити Росію з ООН. Він відзначив, що дії Росії тягнуть на міжнародний трибунал.

Того ж дня, президент відзначив, що готовий до переговорів з Росією у будь-якій країні з якої не летять ракети. Серед можливих міст він назвав Варшаву, Братиславу, Будапешт, Стамбул, Баку. У ході розмови 27 лютого 2022 року Володимира Зеленського із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком, вони домовилися, що українська делегація зустрінеться з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні, в районі річки Прип'ять, для дипломатичних перемовин.

Президент України в Бахмуті зустрівся з українськими військовими та вручив державні нагороди 20.12.2022
У понеділок, 28 лютого президент Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. 1 березня Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата в члени ЄС. Того ж дня Володимир Зеленський виступив по відеозв'язку у Європарламенті.

Президент жорстко розкритикував 4 березня відмову країн-членів НАТО запровадити безпольотну зону в небі над Україною і завив, що Північноатлантичний альянс також нестиме відповідальність за загибель українців. Разом з тим він подякував друзям України серед країн-членів НАТО, які, попри позицію Альянсу загалом, продовжують стояти пліч-о-пліч з Україною та допомагати у відсічі ворога.

У зверненні 5 березня президент закликав окуповані раніше території Донецької та Луганської областей боротися, як і в інших окупованих містах. Зеленський наголосив, що спротив українців на тимчасово окупованих територіях дає впевненість у тому, що Українську державу буде відновлено.

11 березня Зеленський підписав закон про націоналізацію російських активів. Документ передбачає примусове вилучення майна, власниками якого є РФ та її резиденти на користь України. Тепер держава може конфіскувати рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інші активи, що є зареєстровані на території України. Наступного дня президент наголосив, що втрати Росії у війні з Україною найбільші за десятки років.

20 березня РНБО призупинило діяльність партій, які мають зв'язки з РФ. Мова йде про «Опозиційну платформу — За Життя», «Партія Шарія», «Наші», «Опозиційний Блок», «Соціалістична партія України», «Соціалісти», «Прогресивна соціалістична партія України» та інші. Того ж дня президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про тимчасове призупинення проросійських партій. 31 березня президент назвав війну з Росією «вітчизняною».

22 серпня заявив, що Україна відмовиться від будь-яких переговорів з Росією, якщо відбудеться показовий суд над захисниками «Азовсталі».

21 грудня 2022 року здійснив перший візит за кордон з початку повномасштабної війни).

Телепроєкти
В Україні

«Вечірній квартал» (актор) — «Інтер» (пізніше «1+1»)
«Розсміши коміка» (суддя, комік) — «Інтер» (пізніше «1+1»)
«Ліга сміху» (ведучий) — «Інтер» (пізніше «1+1»)
«Київ Вечірній» (ведучий) — «Інтер» (пізніше «1+1»)
«Вишка» (суддя) — «1+1»[157]
«Танці з зірками» (учасник та переможець 1-го сезону, член журі 5-го сезону) — «1+1»
«Форт Буаяр» (учасник) — «1+1»
«Хочу до «ВІА Гри»» (ведучий) — «1+1»[158]
«Бійцівський клуб» (ведучий) — «Інтер»[159]
«Містер Кук» (ведучий) — «Інтер»
«Пісня року» (ведучий) — «Інтер»[160]
«Службовий романс» (ведучий) — «Інтер»
«Crimea Music Fest» (ведучий) — «Інтер»
У Росії
2006, 2010—2012 — телевізійні концерти «Вечірнього кварталу» (ТВ Центр, СТС, «Росія-1»)
31.07.2010 — «Нова хвиля 2010. День прем'єр» («Росія-1») — один з ведучих
2011 — «Фактор А. 1 сезон» («Росія-1») — ведучий з Філіпом Кіркоровим
27.07.2011 — «Нова хвиля 2011. День світового хіта» («Росія-1») — один з ведучих
2011 — «Магія» («Росія-1») — ведучий з Тетяною Лазарєвою
31.12.2011 — «Новорічний парад зірок-2012» («Росія-1») — ведучий з Максимом Галкіним
2012 — «Розсміши коміка (російська версія)» («Росія-1») — ведучий з Романом Ємельяновим і Максимом Галкіним
25.07.2012 — «Нова хвиля 2012. День світового хіта» («Росія-1») — один з ведучих
31.12.2012 — «Новорічний парад зірок-2013» («Росія-1»)
2013, 2014 — «Перший/другий новорічний вечір» («Росія-1») — ведучий з Максимом Галкіним
24.07.2013 — «Нова хвиля 2013. День світового хіта» («Росія-1») — один з ведучих
31.12.2013 — «Новорічний парад зірок-2014» («Росія-1»)
12.08.2016 — «Юрмала-2016» («Росія-1»)
Фільмографія
Володимир Зеленський брав участь у виробництві понад двох десятків кінофільмів і телесеріалів як актор[23].

Телефільми
2003 — «За двома зайцями», телефільм-мюзикл (сценарист)
2005 — «Три мушкетери», телефільм-мюзикл (сценарист, актор)
2005 — «Їсти подано!», телефільм (сценарист)
2007 — «Дуже новорічне кіно, або ніч в музеї», телефільм-мюзикл (сценарист, актор)
2010 — «Як козаки…», телефільм-мюзикл (актор, продюсер)
2014 — «1+1 удома», телефільм-мюзикл (актор)
2014 — «1+1 удома 2: 8 березня», телефільм-мюзикл (актор)
Телесеріали
2004 — «Казанова мимоволі», мінісеріал (актор)
2004 — «Міліцейська академія», серіал (актор)
2008–2017 — «Свати», серіал (сценарист, продюсер)
2009 — «Чудо», серіал (продюсер)
2011 — «Дівоче полювання», серіал (продюсер)
2011 — «Чемпіони з підворіття», серіал (продюсер)
2012 — «Татки», серіал (продюсер)
2012 — «Мамці», серіал (продюсер)
2014 — «Одного разу під Полтавою», телесеріал (голос за кадром)
2015–2017 — «Слуга народу», телесеріал (актор)
2016 — «Пацики», телесеріал (продюсер)
Повнометражні фільми
2009 — «Кохання у великому місті» (актор)
2010 — «Кохання у великому місті 2» (актор)
2011 — «Службовий роман. Наш час» (актор)
2012 — «Я буду поруч» (продюсер)
2012 — «8 перших побачень» (актор)
2012 — «Ржевський проти Наполеона» (актор, продюсер)
2014 — «Кохання у великому місті 3» (актор, продюсер)
2015 — «8 нових побачень» (актор)
2016 — «8 кращих побачень» (актор)
2016 — «Слуга народу 2 (фільм)» (актор)
2018 — «Я, ти, він, вона» (актор, режисер, продюсер)
Актор дубляжу
2008 — «Хортон» (актор дубляжу, Мер Хтовська Дрібняк)
2011 — «Рейган[en]» (актор дубляжу, Рональд Рейган)
2014 — «Пригоди Паддінгтона» (актор дубляжу, Паддінгтон)
2015 — «Савва. Серце воїна[en]» (актор дубляжу, вовк Анга)
2016 — «Angry Birds у кіно» (актор дубляжу, пташка Ред)
2017 — «Пригоди Паддінгтона 2» (актор дубляжу, Паддінгтон)
2018 — «Я, ти, він, вона» (актор дубляжу, Максим)
Документальні фільми
2020 — «Рік президента Зеленського»
2020 — «Два дні з Володимиром Зеленським»

Відзнаки, нагороди та визнання

Президент Латвії Егілс Левітс нагороджує Президента України Орденом Вієстура
Відомчі відзнаки України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (23 червня 2003) — за вагомий особистий внесок у реалізацію державної молодіжної політики, підтримку соціального становлення і розвитку молоді та з нагоди Дня молоді[167];
Почесна грамота Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (26 січня 2011) — за вагомий внесок у розвиток електронних засобів масової інформації України, високу професійну майстерність та сумлінну працю.
Іноземні державні нагороди
Орден Вієстура (2 березня 2022 року, Латвія) — на честь особистої мужності та лідерства Володимира Зеленського у захисті загальноєвропейських цінностей, що керує героїчною боротьбою всього українського народу проти російської агресії;
Орден Білого лева (7 березня 2022 року, Чехія) — за проявлену мужність і хоробрість;
Орден Вітовта Великого (9 березня 2022 року, Литва) — за заслуги у захисті свободи та демократичних цінностей в Європі разом з українським народом і за особистий внесок у розвиток міждержавних відносин між Литовською Республікою та Україною;
Державна премія Александра Дубчека (27 березня 2022 року, Словаччина) — символ свободи та надії.
Міжнародна премія імені Карла Великого (4 червня 2022 року, Європа) — на знак визнання хоробрості українського лідера, який не втік після повномасштабного нападу Росії в Україну, а бореться за європейське майбутнє своєї держави.
Премія Вінстона Черчилля за лідерство (26 липня 2022 року, Велика Британія) — за лідерство та неймовірну мужність, непокору та гідність перед варварським вторгненням Путіна.
Орден «Честь Нації» (27 листопада 2022, Ічкерія) — за визначні заслуги та самовіддані дії за свободу і демократію у всьому світі, за особисті заслуги перед чеченським народом.
Орден імені Джохара Дудаєва (27 листопада 2022, Ічкерія) — за визначні заслуги та самовіддані дії за свободу і демократію у всьому світі, за особисті заслуги перед чеченським народом.
Нагороди міст і адміністративно-територіальних одиниць іноземних держав
Відзнака «Герб Таллінна» (ест. Tallinna vapimärk) від Міських зборів Таллінна (15 травня 2022 року, Естонія).
Іноземні громадські нагороди
Премія «Орел» імені Яна Карського (25 лютого 2022 року, Польща) —за героїчну оборону України та моральні цінності західної цивілізації.
Премія свободи імені Рональда Рейгана (7 березня 2022 року, США) — за його мужню боротьбу з тиранією та за його незламну позицію щодо свободи та демократії.
«Profile in Courage Award» від Фонду бібліотеки колишнього президента США Джона Кеннеді (23 квітня 2022 року, США) — за патріотизм і невтомну жертовність українського народу в боротьбу за свою країну.
Премія Бориса Нємцова (12 червня 2022 року, Росія) — за виняткову відвагу у боротьбі за демократичні цінності та права людини.
Медаль Свободи[en] (8 листопада 2022 року, США) — за лідерство у боротьбі за свободу.
Премія «Пульсація надії»[en] (22 листопада 2022 року, США).
Визнання
Найвпливовіший єврей світу (2022) за версією ізраїльського видання Джерусалем пост.
Людина року (2022) за версією Файненшл таймс.
Людина року (2022) за версією Тайм.
Найвпливовіша людинина Європи (2022), за версією Politico.
Людина року (2022) за версією журналу Profil.
Почесні наукові ступені
Ступінь почесного доктора (Doctor of Humane Letters, honoris causa), Мейнор коледж (Manor College) (12 травня 2022 року, США).

Військові звання
Солдат, військово-облікова спеціальність — діловод, військову службу не проходив.

Ставлення до української мови
Зеленський почав активно вивчати українську мову у 2017 році, до того використовував у спілкуванні переважно російську.

Багато оглядачів (наприклад, Дмитро Вовнянко) дорікають Зеленському за зневажливе ставлення до української мови, зокрема, коли він насміхався з української мови на концертах «Кварталу 95». На початку російської війни проти України, у березні 2014 року Зеленський на каналі 1+1 заявив, що «якщо на сході та в Криму люди хочуть говорити російською — відчепіться, залиште їх. Дайте їм законні підстави говорити російською». Як зазначають журналісти часопису Український тиждень, Зеленський зробив цю заяву саме тоді, коли російська пропаганда масово поширювала фейки про «заборону» новою владою після Революції гідності розмовляти російською мовою в Україні. Згодом Зеленський також заявляв у інтерв'ю «Комсомольській правді в Україні»: «Не проблема говорити українською. І це в жодному разі, і це найголовніше, не пов'язано з мовними питаннями, уподобаннями або любов'ю до чогось. Але, мені так здається, що це не принципові речі. Я знаю українську мову. Але я не мислю нею вільно. Я перекладаю. Так, я можу з вами розмовляти українською мовою, але проблема в тому, що я перекладаю. І це помітно — я роблю паузу. А я дуже поважаю українську мову!». Згодом, в інтерв'ю виданню «Бульвар Гордона» Зеленський заявив: «українська мова — державна. А розмовляйте, як хочете, я так вважаю».

Вивчення української мови

До 2017 року Зеленський не виконував ролей українською, оскільки володів нею дуже поверхнево. 2017 року повідомив, що з початку року почав вивчати українську з репетитором. Першою роллю Зеленського в повнометражному фільмі, де він мав розмовляти українською, мала стати головна роль у кінокомедії «Я, Ти, Він, Вона» (робоча назва «Він і вона»; 2018), де Зеленський виступив також і режисером. Згодом з'ясувалося, що ця роль Зеленського так і не стала першою, де б він говорив репліки українською мовою, оскільки в останній момент творці фільму «Я, ти, він, вона» вирішили знімати фільм російською й передублювати його українською лише в постпродукції. Як стало відомо, сценарій до фільму написали українською, але через участь у фільмі литовської акторки Агне Грудіте довелося перекласти фільм російською, проте за кілька днів до початку знімань Грудіте відмовилася від них і на переклад фільму вже не залишилося часу, тому довелося знімати фільм російською.

З 2017 року вивчає українську мову з репетитором, у квітні 2019 дружина Зеленського заявила, що він шукає нового репетитора й досі поглиблює мову.

Наприкінці травня 2019 року, на своєму першому публічному виступі на форумі інтернет-діячів IForum Зеленський як президент розмовляв російською. Як зазначив після цього український письменник Андрій Любка, знання Зеленським української залишаються «дуже слабкими» та зауважив, що «Зеленський [ще й досі] часто збивається, коли говорить українською та переходить на російську мову».

У вересні 2019, за результатом судового позову, після виступу на форумі інтернет-діячів IForum російською мовою, львівський суд відмовився зобов'язати офіс президента перекласти українською виступ Зеленського. Апеляційна скарга була задоволена Верховним судом, який прийняв рішення, що «Президент України зобов'язаний спілкуватися українською мовою під час виконання службових обов'язків.».

Про відносини з Путіним
Про перемовини з Володимиром Путіним після завершення «нормандського саміту»:
«Домовлятися дуже складно, але сьогодні (9 грудня 2019) були моменти, коли ми в чомусь домовилися, в деяких речах».
6 березня 2020 року Володимир Зеленський, в інтерв'ю The Guardian висловив переконання, що він зможе досягти угоди з президентом Росії Володимиром Путіним, яка б завершила війну на Донбасі.

4 жовтня 2022 президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради нацбезпеки та оборони, що передбачає відмову від переговорів із російським президентом Путіним.

Оцінки діяльності

До початку президентства та на його початку критики закидали Володимиру Зеленському поширення принизливих стереотипів та жартів, неприйнятних з позиції українського громадянина та патріота. Український кризовий медіа-центр називає антиукраїнськими жарти про Путіна і «долю всієї України», порівняння томосу з «термосом», про «ебонітові палички для „Беркуту“», щоб бити ними майданівців; про Україну як порноакторку, «готову прийняти в будь-якій кількості з будь-якого боку»; про «погрозу» забрати українських повій з Москви у відповідь на окупацію Криму; про Ющенка — «синьйора-Голодомора» та інші.

Коли в 24 лютого 2022 року Росія відкрито напала на Україну, оцінки діяльності президента змінилися на майже виключно позитивні. За визнанням західних критиків, «мало хто зі сторонніх очікував, що Зеленський, колишній комічний актор, який, на розчарування американських чиновників, тижнями ігнорував або применшував попередження США про неминуче вторгнення, перетвориться на лідера, який відповідатиме цьому моменту в історії його країни».

До 2013
Жарт про Голодомор


У листопаді 2012 року, у День вшанування жертв голодоморів, телеканал Інтер транслював розважальну телепередачу 95-го Кварталу, в якій актори глузували («сеньйор Голодомор») з 3-го Президента України Віктора Ющенка та його зусиль щодо вшанування Голодомору. Деякі користувачі Інтернету та глядачі в коментарях стали на захист Зеленського, виправдовуючи його тим, що телеканал міг транслювати раніше записану передачу і сам Зеленський нібито не пішов би аж до демонстративного приурочення подібних жартів до цієї події. Однак деякі опоненти Зеленського вважають його насмішкувате ставлення до всього українського в Україні системним. Н. Дзюбенко-Мейс вважає, що Зеленський живе в Україні, але в своєму світосприйнятті є чужим їй.

2013—2015
Вибачення перед Рамзаном Кадировим


На початку жовтня 2014 року з'явилася інформація, що Зеленський та Студія «95 квартал» випустили скетч, де вони висміяли Рамзана Кадирова, президента Чечні. У середині жовтня 2014 року Зеленському стали погрожувати за жарт про Кадирова в ефірі програми студії «Квартал 95». Після цього, того ж місяця, у жовтні 2014 року, Зеленський вибачився перед Кадировим. Згодом українська поліція повідомляла в листопаді 2015 року, що на Зеленського готували замах друзі Кадирова.

Уникнення призову

Після початку збройної агресії РФ проти України Зеленський 18 квітня 2014 року отримав повістку до військкомату, але до армії не пішов. Факт надсилання такої повістки 13 квітня 2019 року оприлюднила пресслужба Міністерства оборони України та підтвердив колишній командир 43-го батальйону «Патріот» Сергій Мацейко, а про отримання повістки мати шоумена розповіла ще в 2014 році. Сам Володимир Зеленський тоді ж, 2014 року, прокоментував ситуацію з надходженням повістки так:
«Ну а що робити, я військовозобов'язаний. Якщо треба — піду воювати»
Так само Володимиром Зеленським були проігноровані наступні три повістки, відповідно за 23 червня та 15 серпня 2014 року й повістка за 10 травня 2015 року.

Народні депутати України Олександр Бригинець, Юлій Мамчур та Тетяна Чорновол спрямували депутатський запит міністру оборони Степану Полтораку «Щодо проведення перевірки обставин, пов'язаних з ухиленням від призову на строкову військову службу до Збройних Сил України громадянина України Зеленського В. О.», у котрому просили міністра оборони, у разі виявлення в діях Зеленського ознак вчинення протиправних діянь, притягнути винну особу до відповідальності, встановленої законами України.

19 червня 2019 року (через місяць після обрання Зеленського президентом) було опубліковано офіційну відповідь від Міністерства оборони України, в якій спростовано свою ж інформацію про ухилення від призову. Як вказано у повідомленні, протягом мобілізації 2014—2015 років Зеленський на військову службу не призивався.

28 травня 2020 року в ВРУ зареєстровано поданий Володимиром Зеленським законопроєкт № 3553 «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» [Архівовано 29 травня 2020 у Wayback Machine.], яким передбачено запровадження нового виду військової служби — військової служби за призовом осіб із числа резервістів та пропонується в кілька разів збільшити штрафи за порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, а також передбачено покарання шляхом позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років за ухилення від призову під час мобілізації.

2016—2018
Скандальні вислови на музичному фестивалі в Юрмалі


Виступ Зеленського в латвійській Юрмалі під час фестивалю перед переважно російською публікою з пародійним номером на чинного на той час президента Петра Порошенка, експрезидента Віктора Януковича та мера Києва Віталія Кличка викликав критику в Україні. У ньому він назвав Україну «жебраком», а також «актрисою німецького фільму для дорослих», яка «готова прийняти будь-яку кількість з будь-якого боку», «що таке Україна та чому у неї варто викидати гроші»[239], згодом зазначивши, що йдеться про владу, а не країну загалом. Віталій Портников висловив думку, що «Зеленський — породження сучасного вітчизняного „почуття гумору“, низькопробного, позбавленого смаку, міщанського та обмеженого». До цього студія подавала в Держкіно заявку на підтримку своїх проєктів у розмірі ₴50 млн, з яких ₴15 млн на повнометражний фільм за мотивами телесеріалу «Слуга народу». Після скандалу Володимир Зеленський повідомив про відмову від подання.

Виступ проти заборони серіалу «Свати»

У листопаді 2017 року Зеленський виступив проти заборони трансляції в Україні свого серіалу «Свати», причиною якої стала участь у серіалі російського актора Федора Добронравова, який у квітні 2014 року схвалив тимчасову анексію Криму Росією, незаконно перетинав український кордон, відвідуючи Крим, та в червні 2014 року разом з групою росіян побив Валентину Бардакову та її чоловіка Геннадія через те, що Валентина образливо висловилася про Путіна.

Докладніше: Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України
12 квітня 2019 року стало відомо, що адвокат Сергій Кальченко (представник Зеленського на виборах Президента 2019) від імені ТОВ «Кіноквартал» допомагав скасувати заборону на в'їзд Добронравову. Це відбулося під час розгляду позову до Окружного адмінсуду Києва проти Мінкульту, Держкіно та СБУ.[250] У червні 2019 року трансляцію телесеріалу «Свати» за участі низки осіб, що порушували законодавство України, було відновлено.

Новорічне вітання 2018 року

У ніч проти Нового року 31 грудня 2018 року на 1+1 замість традиційного привітання президента виступив Зеленський. Привітання президента показали згодом, в перші хвилини 2019 року.

2019
Офшори, бізнес у Росії та фільми про КДБ


2010 року майже всі акції «Кварталу» викупила офшорна компанія Art Fox Studios. Зеленському лишилась символічна одна сота відсотка. Інформацію спершу розмістили на офіційному сайті студії, а згодом прибрали. За кілька днів до Нового року, і власне заяви Зеленського про майбутнє президентство, в реєстрі Мін'юсту змінилися кінцеві власники «Кварталу». Замість кіпріота з Нікосії ними знову стали Зеленський та брати Шефіри, які заснували студію, а також Тимур Міндіч — довірена особа бізнесмена Ігоря Коломойського.

Згідно з розслідуванням програми «Схеми», попри заяву Зеленського про закриття свого бізнесу в Росії 2014 року, він має через посередників три російські компанії, які займаються виробництвом кіно та відеофільмів і телевізійних програм в Росії: «Вайсберг Пікчерс», «Платинумфільм» і «Грін Філмс». Зеленський згодом заявив про вихід зі складу кіпрської компанії Green Family LTD, якій належить російська кінокомпанія «Грін Філмс».

Сама корпорація «Грін Філмс» займається створенням російських серіалів, зокрема «Петля Нестерова» (2015), у якому прославляють КДБ та міліцію СРСР в 1980-х роках.

Приховування маєтку в Італії

У березні 2019 року журналісти «Слідство.Інфо» з'ясували, що Зеленський має незадекларовану 15-кімнатну віллу в італійському місті Форте-дей-Мармі. Саме в цьому районі відпочивають російські бізнесмени Роман Абрамович, Олег Дерипаска та члени родини Бориса Єльцина, ця місцевість відома як «московська провінція». Будинок розташований в 600 метрах від моря — вісім хвилин пішки до пляжу. Його вартість 3,8 мільйона євро. Власник будинку — італійська фірма San Tommaso S.R.L., задекларована Зеленським.

Відсутність на офіційному заході в Бабиному Яру

Володимир Зеленський не взяв участі в офіційних заходах, присвячених 78-м роковинам Бабиного Яру. Так він став першим Президентом України, який не був присутнім особисто на вшануванні пам'яті жертв трагедії. Після хвилі критики низка ЗМІ опублікувала спростування з посиланням на фото від пресслужби голови держави.

Ставлення до розведення військ

26 жовтня 2019 року поспілкувався з ветеранами, які організували «Останній блокпост» на Донбасі на знак протесту проти можливого розведення військ. Зокрема він сказав до одного з військових (як потім з'ясувалось, це був Денис Янтар): «Денис, послухай мене. Я президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь. Я до тебе прийшов і сказав: зброю приберіть. А ти мене не переводь на акції… Я хотів побачити в очах розуміння, а побачив хлопця, який вирішив, що перед ним якийсь „лопух“ стоїть, і переводиш мене на іншу тему?», та «Пофіг, з ким перемир'я». На зауваження одного з ветеранів про сумнівність переговорів з так званими «ДНР» і «ЛНР» Зеленський відповів: «Та мені пофіг, з ким воно підписане. Нам же треба території повернути і припинити вбивства». «Місцеві люди хочуть відведення… Мені здається, що ми всі маємо працювати, щоб завершити війну. Але тут все ж головні наші військові. При всій повазі до вас, тут є командири і командуючий ООС, і саме вони займаються безпекою» — сказав він.

Обмін полоненими та вітання Путіна

31 грудня 2019 року Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, під час якої привітав його «з прийдешніми святами» та «взаємним обміном» полонених, що відбувся 29 грудня.

Обмін 29 грудня часто критикувався за те, що в обмін на звільнених з полону громадян України, Україна відпускає громадян України, Росії та ще кількох країн, яким інкримінують розстріл Небесної сотні, тероризм і військові злочини, а також реально засуджених за ці злочини.

Незважаючи на те, що формально обмін було проведено між Україною та так званими «ДНР та ЛНР», а Путін себе стороною конфлікту не визнає, було повідомлено, що «сторони» почали домовлятися про новий обмін.

Кумівство

15 квітня 2020 року Комітет виборців України заявив,
«Упродовж першого року президентства В. Зеленського понад 30 осіб, які раніше працювали в структурах „Студії Квартал 95“, її дочірніх організаціях, надавали послуги компанії, співпрацювали із В. Зеленським на професійній основі, були знайомими, друзями, родичами В. Зеленського чи його оточення отримали державні посади. Із них 12 безпосередньо працювали в „Студії Квартал 95“.»
У статті названі керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофімов, заступник керівника Офісу Президента Юрій Костюк, перший помічник Президента Сергій Шефір, Генеральний директор Директорату з питань інформаційної політики Офісу Президента Ірина Побєдоносцева, голова СБУ Іван Баканов, ексрадник секретаря Ради національної безпеки і оборони України з питань реінтеграції і відновлення Донбасу Сергій Сивохо, радник міністра внутрішніх справ, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України та експерший заступник голови СБУ Владислав Бухарєв, директор Департаменту стратегічної агентурної розвідки ГУР Міністерства оборони Олександр Пашков, голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук, керівник Державного управління справами Сергій Борзов, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Тетяна Руденко, член Наглядової ради ПриватБанку Юлія Мецгер[271], державна уповноважена Антимонопольного комітету України Ірина Копайгора, заступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі, народні депутати України від партії «Слуга народу» Микола Тищенко, Юрій Корявченков, Олександр Кабанов, Максим Ткаченко, Олена Хоменко, Ольга Руденко, брати Руслан та Микола Стефанчуки, Олександр Завітневич, Валерій Стернійчук, Ігор Кривошеєв, Олександр Качура, Володимир Воронов, Роман Грищук, Ірина Борзова та Олександр Скічко.

Новорічне вітання Путіну

31 грудня 2019 року Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Володимиром Путіним, президентом держави, котра захопила й анексувала Крим та веде проти України неоголошену війну на Донбасі, привітав його з Новим 2020 роком.

2020
Проживання на державній дачі


У липні 2020 року програма «Схеми» радіо Свобода опублікувала журналістське розслідування щодо переїзду Володимира Зеленського із родиною на державну дачу Держуправління справами у Конча-Заспі, де проживають й інші колишні та чинні високопосадовці. У програмі з'явились докази, що для переїзду Зеленського з державного бюджету було витрачено майже 200 тис. грн на ремонт дачі. Після виходу програми Офіс президента України підтвердив цей факт, але зазначив, що президент проживатиме на державній дачі «тимчасово». Критику викликав той факт, що в квітні 2019 року в інтерв'ю РБК-Україна сам Зеленський, коментуючи наявність такого привілею для можновладців як державні дачі, заявляв, що не буде ними користуватися, сказавши: «нехай у цих резиденціях живуть дітки якісь. Ну якісь табори відпочинку, якісь люди, яким це дійсно потрібно. Ці резиденції — я не бачу в них взагалі ніякого сенсу».

2021
Вагнерґейт

Докладніше: Справа Вагнерівців
22 липня 2021 року Шевченківський райсуд зобов'язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування, за статтею 111 ККУ («державна зрада»), стосовно президента Володимира Зеленського та його оточення через зрив операції із затримання членів ПВК «Вагнера».

Pandora Papers
3 жовтня 2021 року в британській газеті Ґардіан вийшла стаття «Виявлено: „антиолігархічні“ зв'язки президента України з офшорами» («англ. Revealed: ‘anti-oligarch’ Ukrainian president’s offshore connections»), в котрій опубліковано частину розслідування так званого «Досьє Пандори» (англ. Pandora papers) Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (англ. International Consortium of Investigative Journalists, ICIJ) стосовно причетності до офшорних схем Володимира Зеленськог. Документи Pandora Papers, нового витоку з 14 фірм, які реєстрували та обслуговували офшорні компанії, частково підтвердили схему переказування коштів від структур олігарха Ігоря Коломойського до офшорних фірм президента Володимира Зеленського та його соратників. Ці кошти могли бути частиною історії з виведення та відмивання грошей «ПриватБанку».

26 жовтня 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати перевірки декларації президента Володимира Зеленського. Відомство не виявило порушень, пов'язаних із розслідуванням Pandora Papers про приховані активи політиків. Щодо будинку Зеленського в

На головну сторінку

«    Січень 2023    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Новини