Інформаційне поле Житомирщини останні кілька тижнів просто переповнюють емоції, пов’язані з роботою в області ТСК, – багато фотознімків, коментарів, звинувачень.
Ще б пак! Тимчасова слідча комісія Верховної Ради! Самі народні обранці від провладної партії стали на захист довкілля – «викривають корупціонерів» , «ставлять на місце місцеву владу» , «звільняють керівників держорганів»… Все на одному подиху, з молодецьким розмахом і упертою завзятістю. Да так лихо, що навіть не дуже вимогливий до аргументів та фактів споживач інформації дещо розгубився – що то є і чому все оте нагадує якусь ну вельми погано відрежисовану гру?
Чому? Спробуємо розібратися.
Найперше. Потрібно зрозуміти, ХТО підняв галас?
У ЗМІ найчастіше обурюється і найгарячіше коментує так звані результати роботи комісії на Житомирщині нардеп, який обирався по 65 округу і, як розповідають місцеві виборці, останні років три у своєму окрузі не з’являвся, – Дмитро Костюк. Молодий і амбіційний політик призовного віку, який на початку війни з переляку переплутав округи і замість такої милої серцю Звягельщини і 65 округу, екологічні інтереси яких нині так гаряче відстоює, разом зі своїм другом і однопартійцем відомим на всю країну мандрівником Миколою Тищенком, опинився за тисячі кілометрів від епіцентру військового протистояння, у тихому і екологічно чистому Закарпатті, – так званому «мукачівському котлі». Кілька найтрагічніших і найстрашніших для України місяців обранці як могли, так переживали там за долю держави та відчайдушний спротив ЗСУ окупантам. Але більше, мабуть, за свою. Бо, швидше всього, саме там і тоді у гарячих головах Костюка, Тищенка, Негулевського визрів сміливий план (про нього далі), як жити далі.
І тут згадується історія, яка нещодавно спливла у ЗМІ (Обозреватель, Корреспондент, Главком, Українські новини, Стопкор) з посиланням на аудіозапис, оприлюднений телеграм-каналом Insider: Ігор Негулевський звертається до Миколи Тищенка (члени тієї ж ТСК, що і Дмитро Костюк) та розповідає про плани “забрати” Мінекології. Під час розмови чоловік стверджує, що нібито можна взяти під контроль відомство за три місяці. А заробивши грошей, хоче відправитися в Азію, де його не знайдуть: «Ми можемо взяти під контроль якесь міністерство, наприклад. Зараз тимчасові слідчі комісії перевіряють протягом року, а може і двох років, все, що пов\’язано з екологією – видобуток, нафту, газ, деревину, будь-які труби на будь-якому підприємстві. Ну, цілком. Ми можемо забрати це служіння по дорозі… Досить трьох місяців. А можна спокійно піти в ліс нач… звідси. Ще сотня деяких … до біса ні… Думаю, 200 (млн доларів – ред.) вистачить на все життя. А поїхати в невідому мені Азію і х… хто мене знайде», – каже чоловік у розмові з Тищенком.
Емоційно. Відверто. І дуже схоже на правду.
Схема віджиму державних структур в українській політиці відома, не потрібно придумувати нічого нового: визначити об’єкт, підняти інформаційний галас, натиснути на відповідне міністерство, звернутися до Кабінету Міністрів Уукраїни і отримати результат.
На скількох ті 200 млн доларів мали б ділити і який шмат з того пирога має отримати житомирський Костюк, можна тільки припустити з огляду на те, з якою завзятістю нардеп взявся за роботу.
От тільки однієї завзятості, як з’ясувалося, недостатньо, щоб вирішувати питання такого масштабу.
ЩО МАЄМО В ПІДСУМКУ?
Шум підняти вдалося. Але результат вийшов не зовсім очікуваний. А точніше – геть не очікуваним. Так звані факти порушень були легко спростовані відомчими структурами з іміджевими втратами для перевіряючих. Глобальна мета не досягнута. Між тим, на поверхню сплила ще одна людина в схемі Тищенка і Негулевського щодо «віджиму міністерства екології та заробітку 200 млн. дол.», – Дмитро Костюк, яким має серйозно зайнятись НАБУ та відбити у молодого «дарування» будь-яке бажання отримати «кАтлєту» та збагатитись за рахунок держави.
