До мого тексту про голодування були коментарі: “ви позбавляєте онкологічних хворих можливості вилікуватися голодуванням”, ось вони, мовляв, “довіряють традиційній медицині і вирішать не голодувати”. Це було в жорсткішій формі сказано, я зараз тільки суть передала в цензурному форматі.
Так ось про онкологію. Я працюю у онкологічному центрі Гюстав Русі – найбільшому в Європі, з найсучаснішими технологіями, від біоінженерії до персоналізованої медицини, і коли я бачу таку кількість пацієнтів на тиждень, що краще й не казати, то мені просто емоційно важко думати до чого може довести пацієнтів такі псевдо методики….
Багато моїх проектів пов\’язані з метаболічними змінами під час онкології. Найбільший – з вивчення токсичності доксорубіцину та інших антинеопластичних агентів (antineoplastic agent) на клітини печінки, серця та нейрони. Ми використовували і щурів, і культури клітин та індуковані плюрипотеотеі стовбурові клітини пацієнтів (induced pluripotent stem cells). Проект був дуже цікавим. Ми намагалися не лише вивчити вздовж та впоперек токсичність протионкологічних препаратів, а й запропонувати альтернативу. Зокрема, вивчали синтезовані нашими колегами “препарати для прицільної доставки антиоксидантів у мітохондрії” (це я так приблизно зараз описую, поки вони не на фармринку, я не маю права писати деталі).
Один з найбільш відповідальних проектів – персоналізована медицина – ми вирощуємо ракові клітини пацієнтів in vivo у щурах, у так званих PDX-models (Patient derived xenografts). Після отримання пухлини ми тестуємо препарати для кожного конкретного випадку (кожного конкретного пацієнта), щоб підібрати який саме препарат буде ефективним в його випадку. Тестуємо звичайно ж і апоптоз, і некроз, і ту саму славнозвісну аутофагію, і мітофагію.
Як ви напевно знаєте, онкологія – це неконтрольоване зростання клітин, при якому клітина має механізм запрограмованої смерті (апоптоз). І починається він із “поломки” в мітохондріях і відмови механізму запрограмованої смерті мітохондрій (мітоптоз).
І це я до того, що про клітинні механізми при онкології вчені знають якщо не все, то багато чого. І це не допомагає поки ні створити супер ефективні та безпечні препарати, ні запобігти розвитку, ні говорити про якусь “профілактику”.
А ось це я вже до того, що голодування онкологію не “лікує”. Різним тканинам та різним клітинам потрібен різний час для запуску аутофагії (і мітофагії) при голодуванні. Про це можна дискутувати і дослідження звичайно продовжуються. Але про онкоклітини вже точно можна сказати, що вони при голодуванні не запускають аутофагію, не знищують свій вміст або самих себе, а діаметрально протилежно – вони почувають себе ще краще і чудово ростуть та розмножуються, що і визначає їх як ракові клітини.
Але це й логічно. Онкоклітини – це клітини “навпаки”. Вони не вмирають, як звичайні клітини, а діляться і стають безсмертними. Є навіть спеціальний термін: ❗”аутофагія-залежні клітини” (cancer cells up-regulate autophagy and can be more autophagy-dependent than most normal tissues). Тому і голодування для активації аутофагії у них спрацює “навпаки” (Їм від цього буде тільки легше. Є багато оглядів на цю тему і основний пошук можете робити на запит: “Аутофагія як промотор прогресування та метастазування раку” (Аутофагія сприяє прогресуванню раку).
Є деякі часові періоди, коли аутофагія допоможе загальмувати перетворення здорової клітини на ракову. Але, по-перше, це досі не вивчено і невідомо, скільки саме триває цей період. І, по-друге, у більшості пацієнтів діагностують онкологію за наявності пухлини або характерних змін, а на цьому етапі аутофагія вже якраз сприяє прогресуванню пухлини та метастазування.
Дуже рекомендую не полегшувати цим клітинам життя. Навіть тим, які лише потенційно онкогенні. Тим, що можуть стати онко, а можуть і не стати ними. Не варто створювати сприятливі умови для їх вибору на користь онко. Будь то хімічні фактори (хімічні онкогени у фарм препаратах, продуктах харчування, та хоча б і в сигаретах, вибачте мене курці), фізичні фактори (УФ певного спектру та тривалості, механічні впливи типу ушкодження родимок, багато іншого, зокрема голодування), біологічні фактори (генетика, вкотре генетика, онкогенні віруси типу ВПЛ).
Для наполегливих:
❗ “Більшість сучасних даних свідчать про те, що після утворення пухлин первинна роль аутофагії полягає в тому, щоб сприяти прогресу раку”
❗ “Ця токсичність може свідчити про те, що аутофагія може бути надто токсичною, щоб бути корисною для терапії раку”
❗ “Аутофагія має важливі ефекти у непухлинних клітинах, які впливають на поведінку пухлинних клітин”
❗ “Було виявлено безліч механізмів, за допомогою яких аутофагія може сприяти прогресуванню пухлини, і цілком імовірно, що багато різних механізмів відіграють роль у кінцевій поведінці пухлини”
❗ “Ракові клітини зазвичай чутливі до апоптозу, і один важливий механізм, за допомогою якого аутофагія захищає виживання пухлинних клітин, полягає в підтримці пухлинних клітин нижче їхнього апоптотичного порога”
❗ “У різних випадках аутофагія може бути нейтральною, пригнічує пухлини і викликає прогресування пухлин”
(Цього ні я, ні інші вчені досі не розуміють, ви дійсно хочете експериментувати над собою?)
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27664235/ Recent insights into the function of autophagy in cancer.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30400561/ The Roles of Autophagy in Cancer.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28209717/ Autophagy, Metabolism, and Cancer.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30311559/ Autophagy and Hallmarks of Cancer.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29438677/ Autophagy inducers in cancer.
