Контролерка, яка оштрафувала дівчину з інвалідністю в тролейбусі за відсутність посвідчення, вибачилася перед дівчиною. Подія сталася шостого травня, коли Ірина Іванова, у якої ДЦП, їхала зі своєю бабусею.
Про це на своїй сторінці у мережі Facebook повідомила Олена Іванова.
За її словами, Ірина має діагноз ДЦП з дитинства. І вперше за свої 20 років не мала із собою документа, який надає їй право на безкоштовний проїзд.
“В суботу моя донька їхала у тролейбусі №4. Її оштрафували кондуктори на 200 гривень. І справа не у штрафі. Моя дитина з інвалідністю дитинства першої групи. Їй потрібно було пред\’явити посвідчення. У неї з собою посвідчення не було, оскільки вона перший раз їхала без мого супроводу. Вона їхала з 80-річною бабусею. Посвідчення було зі мною і донька дуже сильно перенервувала”, – розповідає Олена.
“Я навчаюся в університеті на третьому курсі. І мені потрібно постійно їздити. Боюсь тепер їздити у “четвірці”, тому що можливо я попаду на тих самих контролерів, які мене оштрафували”, каже Ірина Іванова.
Олена Іванова, мама дівчини, щоб розібратися в ситуації, вирішила особисто зустрітися з контролерами та їх керівництвом.
“Я там не була присутня. Я хочу дійсно побачити, як все відбувалося. Але надалі я не хочу, щоб таке траплялося і травмувало інших людей та дітей. Я б хотіла, щоб ставлення було більш лояльним і з порозумінням”, – говорить Олена Іванова.
Директорка комунального підприємства “Житомиртранспорт” Юлія Гарбовська говорить, що для контролерів проводили навчання з етики поведінки.
“Так, вони мають звертати увагу. Має бути етика поведінки. Має бути включена людяність. Але ви самі розумієте, ми не можемо кожного розглядати, яка у кого вада. Це якось також неетично. Контролер діяв у рамках закону, тому що всі пасажири, які мають право на пільговий проїзд, повинні мати з собою завжди посвідчення, яке підтверджує дану пільгу. У дівчинки не було такого посвідчення. Контролер її попереджав. Але стався людський фактор при сплаті штрафу. Тому з контролерами проведені превентивні заходи, щоб запобігати таким ситуаціям у майбутньому”, – каже Юлія Гарбовська.
Практикуюча психологиня Лілія Намєснік розповідає, що після стресових ситуацій люди з інвалідністю бояться того, що їх не сприйматимуть у суспільстві.
“Вони дуже переживають вже за свій стан здоров\’я з самого народження. І ось такі ситуації вони просто ставлять таку підніжку, яка не загоїться дуже швидко. Потрібна робота з психологом щодо того, що є різні люди, що є добро і зло, як їм поводитися в цій ситуації. Але пам\’ять цієї дитини вона буде нагадувати такі ситуації і цю несправедливість”, – говорить Лілія Намєснік.
Контролерка тролейбуса розповіла, що не побачила, що дівчина з інвалідністю, бо вона сиділа і була закрита людьми.
“Ніхто, дитино, тебе не хотів образити. Коли б я побачила ось так, як бачу сьогодні, я б навіть не підійшла і не запитала, що в тебе за проїзд. Чотири людини сиділи, а на милиці я зовсім не звернула уваги”, – каже контролерка.
Ірина Іванова говорить, що вона вибачила контролерці тролейбуса і тепер не боїться. Вона розуміє, що коли без палиць, то її інвалідність може бути непомітною для інших.
