Культура – це теж терапія. Коли під час війни ви думаєте, чим зайнятися дітям, подумайте про музику.
Моя донька днями брала участь у першому в її житті академконцерті. Виконувала на фортепіано композицію «Обійми», яку неможливо слухати спокійно. Я ледь стримувала сльози. За період до пів року занять у музичній школі імені Лесі Українки Ліна багато чому навчилася. Вона продовжує опановувати базу, але я була вражена, наскільки швидко. І важливо, що доці це подобається.
Хочу подякувати музичній школі імені Лесі Українки за фаховість. Категорично не сприймаю дилетантів та аферистів у будь-якій сфері, але тут бачу професіоналів, які люблять свою справу, завдяки яким музику люблять діти.
Олена Галагуза
