Війна внесла корективи в організацію дозвілля для дітей в Україні. Як мама я хотіла, щоб моя донька не просто провела час деінде, а з користю і доступно. Так Ліна потрапила у табір Парафії Божого Милосердя, що у мікрорайоні Мальованка у Житомирі. Місце більш ніж затишне, поблизу лісу. У таборі дітей вчать Слову Божому, а також пояснюють, як, скажімо, поводитися, коли бачиш міну.
Треба було бачити реакцію дітей, коли їм дозволили зайти всередину пожежного автомобіля, поміряти каску, послухати розповіді пожежників. Окрему увагу приділили протимінній безпеці, і, безперечно, згадали про уже легендарного пса Патрона.
Хочу відзначити педагогічний підхід у таборі. Це не радянщина, не teacher/priest centered підхід, у центрі уваги – дитина, її потреби, її інтереси. Тішуся, що Ліна чудово провела час у товаристві доброзичливих дітей, бо тут постійно наголошують на дотриманні загальнолюдських цінностей. Ніхто нікого не цькує, немає «дворових» тусівок, є громада, є єднання.
Хочу від душі подякувати Парафії Божого Милосердя за організацію табору і можливість для наших дітей правильно і цікаво провести час.
