МАМИНА ХУСТКА
Відмолиться Господу свічка зорі,
Душа догорить вечорова.
Розкинеться небо над нами вгорі,
Як матері хустка тернова.
Нарешті, побачимо на висоті
Всією земною ріднею
Усе, що судилося мамі в житті,
Усе, що наплакалось нею.
Покотиться зірочка презолота
З Чумацького Шляху Любові:
То мама назавжди від нас відліта,
Лишаючи хустку тернову.
Лягла на жоржини росою сльоза,
Світання морозного пустка,
І чорні з червоним важкі небеса
Накриють, як мамина хустка.
Відмолиться Господу свічка зорі,
Душа догорить вечорова.
Розкинеться небо над нами вгорі,
Як матері хустка тернова.
Нарешті, побачимо на висоті
Всією земною ріднею
Усе, що судилося мамі в житті,
Усе, що наплакалось нею.
Покотиться зірочка презолота
З Чумацького Шляху Любові:
То мама назавжди від нас відліта,
Лишаючи хустку тернову.
Лягла на жоржини росою сльоза,
Світання морозного пустка,
І чорні з червоним важкі небеса
Накриють, як мамина хустка.
Василь Головецький, м. Житомир
