Хоча б мала вже більше року сидіти в тюрмі, адже ще у вересні 2022 року Бердичівський суд оголосив їй вирок за численні шахрайства щодо бердичів’ян та ухвалив покарання 4 роки позбавлення волі.
Ще тоді в коментарях люди висловлювали великі сумніви, що вона буде щось відшкодовувати людям, яких ошукала, і взагалі, чи буде відбувати покарання. І як зараз виясняється, ці сумніви були небезпідставними.
Адвокати Нікітіної подали апеляційну скаргу на вирок суду, в якій просили застосувати їй іспитовий термін замість реального позбавлення волі. Житомирський апеляційний суд розглядав її більше року, адже тільки призначали засідання, як засуджена зверталась в лікарню і пропускала їх.
Та врешті-решт 19 грудня була прийнята ухвала про відмову у задоволенні скарги та рішення залишити вирок бердичівського суду без змін. Але, з невеличкою припискою про те, що протягом трьох місяців цю ухвалу можна оскаржити в Касаційному кримінальному суді.
1 січня вже 2024 року це рішення переслали всім учасникам справи, в тому числі і потерпілим від аферистки. І тоді одна з них звернулась до нашої редакції з розповіддю про нові шахрайства Нікітіної.
Спочатку ця історія здалась просто неможливою, але поспілкувавшись з представниками поліції, медицини, ритуального бюро та сусідами одного померлого бердичівлянина, довелось переконатись у її реальності.
Фабула її така. В кінці листопада в багатоквартирному будинку в центрі міста помирає одинокий чоловік. І незважаючи на те, що в нього є родичі, оформляти документи на поховання береться, хто б міг подумати, ця сама шахрайка Олена Нікітіна.
З телефону покійного вона обдзвонює всім його друзям і знайомим та просить грошей на поховання. Коли про це дізнаються рожичі покійного, вона не дає їм навіть зайти, і лише після скандалу дає ключ від квартири та копії документів на неї. Каже, що вона буде сама хоронити, бо вже отримала довідку про смерть і навіть замовила в ритуальному бюро необхідні послуги.
Але потім, коли дізнається, що квартира місяць тому була вже переоформлена на племінницю останньої співмешканки померлого, то різко відмовляється від своїх планів, і навіть забирає гроші з ритуального бюро. Врешті-решт, саме власниця квартири вже й займалась подальшим похованням.
Сусіди ще й сьогодні з жахом згадують ті дні бо покійник лежав вдома чотири дні без всякого догляду. Вони розповіли, що чоловік оселився тут лише якийсь рік-півтора тому, зловживав алкоголем, а в гостях в нього завжди збиралась відповідна компанія.
Але питання не в цьому, а в тому, як Нікітіна змогла очутитись саме в цей момент поряд з такою людиною і змогла отримати на себе довідку про смерть? З таким питанням сьогодні і довелось звернутись до всіх офіційних інстанцій нашого міста.
В поліції пояснили, що якщо раніше вони виїздили за всіма повідомленнями про смерть, щоб визначити, чи не було ознак насильства, то з початком військового стану було запроваджено іншу процедуру. Смерть засвідчує сімейний лікар, і лише якщо в нього є якісь підозри, тоді викликають поліцію.
В центрі надання первинних медичних послуг розповіли, що для таких процедур щодня в них виділяється лікар, який вільний від прийому, і наперед домовитись про те, щоб саме якийсь лікар видав довідку, а не черговий, фактично неможливо. А те, що часто людей хоронять не родичі, а сусіди, колеги, чи знайомі, стається досить часто.
Лікарка, що того дня виїздила на огляд теж згадала обставини саме тієї справи, адже Нікітіна її привезла з лікарні, представившись однокласницею померлого. В паспорті лікар побачила, що в покійника є син і почала з ним зв’язуватись по телефону. І лише повідомивши про це родичів, видала довідку Нікітіній.
Родичі наступного дня все ж хотіли викликати в квартиру поліцейських, але ті сказали, що в них вже є зареєстроване повідомлення про цю смерть (від тієї ж Нікітіної) і що вони вже її зафіксували. Потім родичі вже відмовились від ідеї подати заяву на Нікітіну до поліції, відвідали могилу та й почали забувати цю історію.
І лише ухвалення апеляційного вироку знову сколихнуло інтерес до афер бердичівської шахрайки, яка не могла і близько бути однокласницею померлого, бо народилась в Чітінській області колишнього союзу. І до речі, частина будинку, яку вона десяток разів «продавала» ошуканим покупцям їй теж дісталась в спадок від чоловіка, якого вона споїла буквально за якийсь рік.
Так, в описаному вище випадку квартира їй не дісталась, а лише гроші, які встигла видурити в знайомих покійника «на похорон». Але, якщо вона подасть скаргу на апеляцію, а касаційний суд теж буде роками розбиратись в її суті, то ще не одна подібна квартирна афера може статись в нашому тихому і спокійному місті.
