Псевдоісторія. На щастя, таких будівель в нас не багато, однак певна симпатія до такого «стилю» в наших людей є.
Найяскравіший приклад – це будинок Обленерго, йому як нікому краще підходить слово «одоробло». Це чудовисько зʼявилось вже досить давно на місці історичного будинку і його флігеля. Архітектор вирішив «обіграти» історію з сучасність, і нібито вписав старий будинок до нового, але навіть не зберігши пропорції і елементи будинку. Такий вчинок був абсолютно варварським навіть на ті роки, і зараз ця будівля є досить вульгарною на досить спокійному, в плані архітектури, бульварі. Але в ті часи постмодернізм користувався неабиякою популярність в містах України, і не тільки.
Наступні будівлі по вулиці Басейній збудовані дещо в еклектичному стилі, і звісно ж нічого спільного з історичною забудовою цієї вулиці не мають. Ба більше, такого роду будинки не були ніколи притаманні нашій місцевості, і самі форми і фасади схожі на наївне втілення псевдоісторичного кітчу. Такого роду ансамбль нагадує Воздвиженку в Києві, тому, можливо, архітектори надихались столичними фасадами.
Часткового можна віднести до цього напрямку будівлі епархії та бізнес центр «Імперіалъ». Обʼєднує їх те, що стіни в них історичні, а от фасади постраждали від сучасного оновлення. Звісно вигляд фасадів не був кардинально змінений, але він тільки імітує історичність на сучасний лад, і вводить в оману.
Майбутній фасад будинку графа Ледоховського. Звісно до кінцевого результату ще дуже далеко, але судячи з робіт і рендерів він також буде імітувати абсолютно видуману історичінсть.
Чому будувати псевдоісторичне це погано. Такого роду будинки є абсолютно штучними, і не є відображеннями сучасного способу життя і розвитку суспільства, тому не дивно, що вже на початку 20 століття архітектори почали відмовлятись від минулих стилів, і розвиток архітектури почав плавно переходити в кардинально нові напрямки. Тому такого роду самовираження замовників таких проектів є дуже наївним і примітивним. Також згідно Венеційської хартії 1964 року, були створені підходи до будівництва, реконструкції і реставрації в історичних ареалах міст. Головними правилами нових будівель в історичній місцевості є відображення сучасності та інтегрування в історичний простір. Для реконструкції головне використання сучасних методів та матеріалів, які контрастують, і паралельно, підкреслюють автентичність будівлі. А в реставрації головним є використання методик і матеріалів, які були притаманні часу, в якому була збудована будівля. Також ця хартія не допускає будівництво псевдоісторії, адже вона вводить в оману, і знецінює справжні будівлі, тому в європейських країнах такого різноманіття замаху на історизм немає, через це міста виглядають привабливо і справжньо.
Насправді прикро, що ця тенденція вимерла не десь в 90-х та 00-х, а тягнеться досі. Від таких будівель місто явно не стає кращим і привабливішим, але головною проблемою все-таки є ще прихильність населення та місцевої влади до таких проектів, і відсутність сучасної якісної архітектури в місті.
Також урбаністичні новини в нашому телеграмі: https://t.me/urban_news_zt
