Інформаційне століття породило безліч нових професій. Все частіше ми чуємо про людей, які називають себе блогерами. Головною особливістю є те, що створювати блог може будь-хто, для цього не потрібно мати спеціальну освіту. Автори висвітлюють своє життя, висловлюють думки з приводу тих чи інших подій. І у нашому місті є така блогерка.
28-річна бедичів’янка Катерина займається блогерством. Родом жінка з мальовничого села Слободище, що на Бердичівщині. Вже з 15 років дівчина проживала й навчалась у Житомирі. Потім переїхала до Києва, де працювала за фахом ведучою-вокалісткою. Виступала в місцевих ресторанах, на корпоративах і концертах.
«Я навчалась на співачку, якщо коротко, то в дипломі моя спеціальність звучить солідніше “Соліст-вокаліст, керівник вокального ансамблю, викладач вокалу”. Коли працювала в Києві, зустріла свого першого чоловіка, ми одружилися й повернулися до Бердичева, де я живу по сьогоднішній день».
У молодого подружжя народилася донька. Катерина не змогла поєднувати материнство та роботу за спеціальністю, тому розвивала себе частково в торгівлі. Потім працювала в страховій компанії та туризмі.
«Сил у мене завжди вистачало, чого не скажеш про час. Та я завжди вправно поєднувала роботу з хобі у вигляді блогу, який з’явився одразу після народження доньки ще у 2017 році. Точніше почав свій розвиток. Поштовхом до цього стало відчуття пустоти й самотності. Перший шлюб, м’яко кажучи, не вдався. Ми були дуже схожі за характером й темпераментом, але зовсім різні в інтересах й пріоритетах, тому не склалося».
Коли стрімко почало змінюватись особисте життя, дівчині було 22 роки. Молода, розчарована, спустошена, але талановита й смішна почала знімати. Так на світ з’явилися перші вайни.
«Чи боялася я знімати? Зовсім ні. Я з трьох років на сцені, для мене це спосіб самовираження. Соціальні мережі не стали виключенням. На той час інстаграм був на піку популярності, тому моє віртуальне соціальне життя почалося саме з нього, а з 2021 року я дізналась про Тік-ток і почалося».
Зараз в інстаграмі блогерки 18 тисяч підписників, а в Тік-ток – 38 тисяч. Жінка розповіла, що такі цифри були не одразу. Перша аудиторія налічувала чотири тисячі фоловерів та вже з такою кількістю у неї замовляли рекламу. Спочатку по бартеру, пізніше почала продавати свій ефірний час, тобто брати за рекламу не тільки товар чи послугу, а й оплату.
«З часом кількість підписників росла, як і я, як особистість, тому жартівливі відео відходили на другий план. Натомість з’явилися життєві історії, такий собі лайф-контент і трішки музики. Зараз мій інстаграм схожий на гарний «живий» журнал, так я його називаю. Дуже багато красивої картинки та відео, ну і звичайно інформативність. В мені все ще живе невгамовне почуття гумору, тому на сторінках буває сарказм й чорний гумор. Така вже вона я. Всі люблять натуральність і креативну подачу контенту. Бо награність та лицемірство однозначно не зайдуть. Людям потрібна енергія й живий діалог».
Пані Катерина має чудовий голос, багато сучасних співаків, представлених на українській естраді, можуть їй позаздрити. Саме зараз вона направила всі сили на свою пісенну творчість та її розвиток. Тому читачі незабаром обов’язково зможуть оцінити.
Не так давно дівчина зустріла своє кохання й вийшла заміж вдруге. Якщо з першим чоловіком були ідентичні характери, але різні цінності, то з теперішнім чоловіком зовсім по-іншому. Неначе сама доля й вищі сили попіклувалися, щоб вони були разом.
«Ми дуже різні, він спокійний, серйозний, терплячий. А я емоційна, запальна, швидка. Ми наче антоніми одне одного. Та наші інтереси й цінності повністю зійшлися. Підписники, особливо новенькі, постійно кажуть, що ми схожі ззовні, як брат і сестра. Ми жартуємо, що ніколи не будемо сперечатися, на кого схожі наші діти. Це було до того, як народилася спільна донька, яка наче ксерокопія свого батька».
З появою чоловіка, на сторінках блогерки почали з’являтися милі відеоролики на любовну тематику, на сучасному «Love stories», які стали однією з фішок для нової аудиторії. Бо гарна картинка — це нові фоловери й хороша статистика.
«Картинка картинкою, але в країні війна. Так склалося, що мій чоловік занадто відданий землі, на якій виріс. Денис за фахом медик, в лавах ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення. 10-го травня буде два роки, як він знаходиться на передовій. Був у Лимані, Бахмуті, Соледарі й неподалік Авдіївки. За цей час я неодноразово чула вибухи під час розмови телефоном, бачила окопи, ліси, танки й змучені рідні очі. Повірте, це дуже страшно».
За сумлінну службу чоловік отримав Президентську нагороду, за врятоване життя — нагороду від Залужного та медаль Учасника бойових дій.
Зараз пані Катерина має багато ідей і нових проєктів. Основними є власні треки, над якими вона працює, й соціальні мережі, які планує розвивати не лише на регіональному рівні. Жінка розповіла, що на вулицях нашого міста її впізнають, буває, просять сфотографуватися.
«Так, впізнають, але я не дуже люблю, коли до мене якесь таке ставлення. Тоді стає ніяково, бо зіркою себе я не вважаю».
Зайшовши на сторінки нашої героїні, можна побачити багато переглядів й вподобайок. Одразу розумієш, що людям тут цікаво. Сподіваємось, що про блогерку з Бердичева дізнається вся країна.
«Хочу побажати кожному, хто це прочитає! Шукайте себе, вірте у себе, любіть себе, любіть світ. Посміхайтеся й пам’ятайте, що ми ковалі власного щастя. Миру нам усім й щасливого майбутнього».
