Спочатку невелика пухлина, що з\’явилася в Олени між пальцями на нозі, навіть не турбувала. Дівчина думала, що утворення минеться само собою. Але з часом пухлина збільшилася, стала набрякати, почала заважати. І коли вже не можна було нормально взути кросівки, Олена вирішила піти на консультацію до лікаря.
– Зазвичай подібні утворення — фібробластичні пухлини — з\’являються між пальцями на руці або нозі, і їх доводиться видаляти, — каже головний лікар медичного центру SV-CENTER, ортопед-травматолог кандидат медичних наук Дмитро Яровий. — На ранніх стадіях операція менш травматична — розмір рани менший і вона швидше заживає. Але видалену пухлину ми обов\’язково віддаємо на гістологічне дослідження, щоб не пропустити злоякісне утворення.
— Чи може хірург одразу запідозрити злоякісний онкологічний процес?
– Так. Є певні клінічні прояви, що вказують на злоякісність пухлини, наприклад, тип росту, консистенція. Але зазвичай під час операції намагаємося видалити всі пухлинні тканини — ті, які за структурою відрізняються від здорових. В Олени було чітко видно таке розмежування, тому змінені тканини ми видалили, рану обробили й зашили. Операція тривала менше десяти хвилин. А ось результат гістології нас здивував.
— Чим саме?
– Він свідчив, що ми маємо справу з доброякісною пухлиною, яка з\’явилася внаслідок змін на генетичному рівні. Вони відбулися на конкретній ділянці м\’яких тканин стопи (тильна поверхня між пальцями) і характеризуються як «фібробластична пухлина з реаранжуванням генів» — тобто пухлина утворюється внаслідок помилкового злиття різних частин двох різних генів з утворенням нового гена. Клітини почали безконтрольно ділитися, створюючи пухлину. «Розумна» пухлина навіть утворила свою власну судинну систему — мережу кровоносних судин, які її живили. Ми вважаємо цю пухлину ексклюзивною: це дуже рідкісне утворення, яке лікарі вперше у світі описали тільки 2018 року. Ось чому в медичній літературі поки що відсутня детальна статистика захворюваності. Лише відомо, що у жінок така фібробластична пухлина діагностується вчетверо частіше, ніж у чоловіків. Є випадки захворювання як у дітей (від одного року), так і у людей похилого віку.
— Ця пухлина небезпечна?
– На щастя, ні. Вона доброякісна. Але за ділянкою, на якій ми видалили утворення, потрібно спостерігати, тому що в подібних випадках пухлина з високою ймовірністю може давати рецидив. Можливо, через два-три місяці Олені доведеться повторно зробити МРТ, щоб переконатися, що немає поділу клітин на місці видаленої пухлини. Ми також попередили пацієнтку, щоб у разі появи нового, навіть дуже маленького утворення, вона одразу звернулася до нас.
Олена швидко відновилася: за 10 днів після операції лікарі зняли шви, дозволили їй обходитися без палички та милиць, а рана загоюється. Поки про операцію нагадує тільки шрам.
– Та все ж краще б я не зволікала, а, помітивши пухлину, одразу звернулася по допомогу до хірурга, — каже Олена. — Відкладати операцію і «вирощувати» утворення майже протягом року було нерозумно. Тепер це розумію, тому й попросила Дмитра Михайловича Ярового детальніше розповісти про мою ситуацію. Навіть якщо одна людина завдяки цьому матеріалу звернеться до лікаря вчасно, можна буде вважати, що корисну справу зроблено.
