Освячення пасок на Великдень здавна було святковою подією для українців. Для цього обряду люди вбирались у найкращий одяг і цілою сім\’єю йшли до церкви.
Пропонуємо вам переглянути рідкісні великодні фото українців з початку минулого століття.
Як святили паски українці на початку ХХ століття
Найголовнішим у підготовці до Великодня було випікання паски. Традиційно їх готували у четвер або суботу. У кожного регіону України були свої традиції. Наприклад на заході України господині старалися спекти якнайбільшу паску. Розмір випічки підкреслював заможність і достаток родини.
Етнографи неодноразово фіксували історії, коли доводилось навіть розбирати піч, аби вийняти із неї надто велику великодню випічку.
А от на Закарпатті господарі пекли декілька різних за розміром пасок. Також там існував звичай пекти “пасочки” для похресників, бідняків і для вшанування померлих.
Традиційно в українців не було заведено декорувати паски білою цукровою поливкою. Зазвичай випічку прикрашали хрестами з тіста – це символ терпіння. А також пташками-зозульками зі складеними крильцями – це символ довголіття.
На Великдень сім\’я готувала близько 50 писанок і крашанок. А на от Полтавщині їх кількість могла сягати 300 штук. Їх фарбували у лушпинні з цибулі, польовій нехворощі, пролісках, гречаній полові і рясті.
100 років тому традиційний великодній кошик мав майже такий самий склад як і сьогодні. До церкви несли паску, сало, ковбаси, рибу, масло, сир, пшоно, гречку, пшеницю, мак, перець, хрін, сіль, ладан, свічку. Усім цим розговлялись у великодню неділю.
