ПОМИНАЮ МАМУ…
Наллє у чарку пам\’ять полину,
Заколе в серці гостро-сповідально:
То я сьогодні маму пом\’яну,
Яка лежить на кладовищі дальнім.
Наллє у чарку пам\’ять полину,
Заколе в серці гостро-сповідально:
То я сьогодні маму пом\’яну,
Яка лежить на кладовищі дальнім.
І перед нею всі мої гріхи –
І вільні, і невільні, всі провини
Знов оживуть, й постане навкруги
Усе, в чім перед матір\’ю я винний.
Оцю вину, оці важкі пласти,
Оцю щоденну полинову плаху
Мені уже, як сивину, нести
Аж до кінця мого земного шляху!
Василь Головецький, м. Житомир
Залиште свій коментар
