Рейтинг палаців та садиб Житомирщини – це не суб’єктивне оцінювання авторів сайту.
Читачі визначили цю десятку найкращих. Оцінювання відбувалося на сторінці Фейсбук у два етапи. В першому етапі із 26 палаців та садиб було відібрано 10, які ви оцінили найвище.
Червоне. Палац Грохольських-Терещенків.
Лідер нашого рейтингу із значним відривом від конкурентів – палац Грохольських-Терещенків у Червоному.
Червоне. Палац Грохольських-Терещенків.
Лідер нашого рейтингу із значним відривом від конкурентів – палац Грохольських-Терещенків у Червоному.
Турчинівка. Палац Терещенків.
Подейкують, що у Терещенків було 99 маєтків, а більше в імперії дозволялося мати лише самому анператору, типу армію на свої кошти треба утримувати і всяке таке. Терещенки були багаті люди, ймовірно, найбагатші в країні, і вони дійсно могли мати таку кількість маєтків. І навіть якщо це правда, то маєток у Турчинівці був далеко не найгіршим, недаремно він один із двох, які Терещенки збудували спеціально для себе. Решту купили.
Рогачі. Палац Корницьких.
…Палац збудували на замовлення власника тутешніх земель Венчислава Корницького у 1908 році. Стиль, який вибрав київський архітектор Кароль Іваницький, не був надпопулярним у той час, але чітко вписувався в епоху історизму в архітектурі – це був неокласицизм. На будівництво Корницький витратив дуже велику суму – 69 тисяч рублів – будувалося ж навіки, хіба ж знав хтось, що скоро в ці місця прийдуть палацоненависники…
Яроповичі. Палац Катюжинських-Єнні.
Верхівня. Палац Ганських.
У Верхівні стоїть палац Евеліни Ганської, який збудував у 1780-х роках відомий архітектор Блеріо. У ньому кілька років прожив Оноре де Бальзак.
Андрушівка. Палац Бержинських-Терещенків.
…З кінця 17 століття Андрушівка належала польському роду Бержинських. Вони розбили тут парк та збудували палац. А в 1848 році в Андрушівці було зведено цукровий завод. Цей завод привернув увагу „цукрових королів” Терещенків і вони у 1869 році придбали підприємство. А разом з ним і маєток напівзбанкрутілих Бержинських та 18600 десятин землі (це майже те саме в гектарах). Більша частина земель були орними. Терещенки на них вирощували пшеницю (щорічно збирали до 40 тон), ну й, звичайно, цукровий буряк. Буряків на андрушівських землях щорічно збиралося до 400!!! тисяч тон…
Нова Чортория. Палац Прушинських-Оржевських.
…Під час нашого візиту в Нову Чорторию тут знімали кіно. Російська контора «Стар Медіа» продовжує знімати в Україні свої (не знаю як їх назвати) типу фільми. Цього разу їм потрібен був старий палац заліплений плакатами з лєніном, серпомолотом і т.д. – щось типу радянського клюба. Сказали, що фільм про любов – бідні мешканці федерації страждають без любві. Але до чого тут Україна?.
Райгородок. Садиба Мазаракі.
В Райгородку розташований прекрасний туристичний об’єкт – вілла Мечислава Мазаракі. В середовищі краєзнавців та фанатичних мандрівників Україною, це дуже відома локація, а от пересічні туристи про неї майже не знають
Дениші. Палац Терещенків.
На околиці Денишів, неподалік від мосту через Тетерів, зберігся черговий слід Терещенків на Житомирщині – руїни садибного палацу. Про розкіш денишівського маєтку цукрозаводчиків ходить багато легенд та чуток. За однією з них підлога у палаці була викладена золотими монетами, покладеними на ребро. За іншою ж версією підлога виконувала функції верхньої частини величезного акваріуму. Дивишся униз, а під ногами плавають коропи. Такий собі витончено-жорстокий спосіб знущання над рибалками. Про численних шукачів скарбів також ходять чутки. А от про те, щоб тут справді знайшли золото-брильянти відомостей немає.
Коростки. Палац Орловських.
…Це ж треба влаштувати у розкішному палаці психоневрологічний інтернат, та ще й, для неспокійних хворих. Таке могли утнути лише у совдепії: у палацах та монастирях розміщувати туберкульозні та психоневрологічні лікарні, більшість хворих у яких, колишні п’яниця та зеки. В нашому випадку хворі, як герої серіалу “І мертві підуть” (The Walking Dead), в немалій кількості, безсистемно тинялися по зачиненій території колишнього маєтку Орловського. Ну один в один… Нам довелося розвернутись, і залишити це непривітне місце
