Летять роки, мов чайки білокрилі,
І за собою заметуть сліди…
Когось ми втратили… когось недолюбили, а може й десь звернули не туди.
Роки летять… так швидко й невблаганно
і вже назад немає вороття…
Не кожен з нас в житті є бездоганним,
не в кожного щасливий шлях життя.
І хоч, як швидко пролітають роки…
І хоч багато ми зазнали втрат –
Хтось нам на зустріч робить перші кроки, хтось добрим другом є, неначе брат.
Хтось, сміючись в обличчя, робить шкоду, хтось брудом лиє впродовж життя…
Таких людей, направду дуже шкода,
бо в них не буде світле майбуття…
Тож дорожімо тим, хто нас цінує…
хто запитає – “Як твій день минув?”
Хто в хмурий день усмішку намалює,
хто руку допомоги протягнув…
Реклама
