Зворушливий вірш житомирянина Василя Головецького.
МАМО, ВИЙДІТЬ!..
Може, просто сниться?! Чи не сниться?!-
Золоті, черлені, вогняні
Знов безумно пахнуть чорнобривці,
Мов колись при маминім вікні!
І від того сяєва здається:
Зараз мама вийде на поріг,
Молода і гарна, й чорнобривці
Рушниками ляжуть їй до ніг…
Мамо, вийдіть!
Тихо…
Лиш зірниці
Скапують у сутінки густі…
Мо\’, тому й щемливі чорнобривці,
Як іще ніколи у житті!
Може, просто сниться?! Чи не сниться?!-
Золоті, черлені, вогняні
Знов безумно пахнуть чорнобривці,
Мов колись при маминім вікні!
І від того сяєва здається:
Зараз мама вийде на поріг,
Молода і гарна, й чорнобривці
Рушниками ляжуть їй до ніг…
Мамо, вийдіть!
Тихо…
Лиш зірниці
Скапують у сутінки густі…
Мо\’, тому й щемливі чорнобривці,
Як іще ніколи у житті!
Василь Головецький, м. Житомир
