Кінотеатр “Жовтень” у Житомирі, збудований у 1966 році, у 1989-му отримав новий вигляд завдяки реставрації та мозаїці, створеній художницею Світланою Зеленою. Попри дискусії щодо радянської символіки, мозаїка залишилася на фасаді під час декомунізації.
Про це розповів кандидат історичних наук Геннадій Махорін.
За його словами, на той час це був найсучасніший кінотеатр у Житомирі.
“З двома кінозалами та гарною акустикою. Він став улюбленим серед жителів міста, і тут завжди були черги за квитками на будь-який кінофільм, особливо на вечірні сеанси”, — пригадав Геннадій Махорін.
Геннадій Махорін
Кандидат історичних наук розповів, що у 1989 році кінотеатр був відреставрований та оздоблений мозаїкою.
“Перебудова стала необхідною через прості форми, які спочатку мав цей кінотеатр. Будівля в центрі міста повинна була мати гармонійні риси та виглядати сучасніше, а не як звичайна “коробка”, як називали попередній проєкт. Тому і провели реконструкцію, яка надала закладу модерний вигляд”, — сказав Геннадій Махорін.
Мозаїка на кінотеатрі “Жовтень”
Зі слів голови обласної організації Національної спілки художників України Василя Кондратюка, мозаїку на фасаді кінотеатру “Жовтень” створили за проєктом художниці-монументалістки, членкині спілки Світлани Зеленої. Світлана Зелена народилася на Донеччині, закінчила Харківський художньо-промисловий інститут, працювала у Львові. З 1984 року вона жила і працювала в Житомирі як художниця-монументалістка.
“У неї була неординарна думка, і це видно на прикладі кінотеатру “Жовтень”. Вона додала декоративні вставки на кути кінотеатру. Центральний вхід прикрашений мозаїкою, а також пілони — центральний і бокові — були гармонійно вписані у кольорову гаму будівлі. Її робота чудово пов’язана з архітектурою кінотеатру. Якщо хтось шукає елементи, пов’язані з “октябрьом” або комуністичною символікою, я їх тут не бачу. Вона настільки тонко виконала свою роботу, що навіть такі елементи, як серп і молот, які можна знайти в мозаїці, насправді є частиною традиційної культури нашого народу. Серп і молот використовувалися в побуті ще до радянських часів, і люди продовжують користуватися цим реманентом донині”, — пояснив Василь Кондратюк.
Василь Кондратюк зазначив, що Світлана Зелена була проти “радянщини”.
“Вона взяла об’єкт, пов’язаний з подіями 1917 року, але обіграла його декоративно та художньо, переосмисливши так, що тут немає і сліду тієї революції. Просто місяць жовтень, в якому ми зараз і перебуваємо”, — розказав Василь Кондратюк.
Художниця Світлана Зелена
“Я не бачу тут жодної радянської символіки. Назва “Жовтень” — це просто місяць. Я думаю, що це не має жодного зв’язку з революцією. Дуже добре пам’ятаю кінотеатр, часто ходив туди, і він мені подобався”, — поділився житомирянин Олександр.
Олександр
За словами житомирянки Марії, якщо уважно придивитися до мозаїки на фасаді кінотеатру, можна помітити радянську символіку.
“Ну, там, мабуть, серп і молот. Ні? Оці два. Якщо так придивитися”, — зазначає Марія.
Марія
Геннадій Махорін розповів, що у 2016 році постало питання про знесення мозаїки у зв’язку з декомунізацією. Проте, оскільки на ній немає символів, які пропагують комуністичну ідею, було вирішено її залишити.
“Тим більше, що це дійсно витвір мистецтва. Образ передає буремний жовтень, але такої символіки, яка підпадає під знесення за законом, тут немає. Я вважаю, що це є окраса нашого міста та кінотеатру. І, як багато інших містян, хотів би, щоб цей кінотеатр відновив свою діяльність”, — сказав Геннадій Махорін.
