Українцям роздадуть по тисячі гривень. Про запуск такої програми нещодавно заявив президент Володимир Зеленський, тому обіцяну допомогу українці вже охрестили «Вовиною тисячею».
Гроші планують зараховувати на картки «Український кешбек», що може звузити коло одержувачів (хоча в теорії платити мають усім громадянам, які перебувають у країні, зокрема дітям).
«Але в нас багато пенсіонерів взагалі не мають банківських карток, і отримують пенсії через відділення «Укрпошти». Звідки в них смартфони, щоб зареєструватися в «Дії» й оформити картку «Український кешбек». Виходить, що громадяни, які найбільше потребують допомоги, якраз можуть її і не отримати», – каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Утім, це далеко не єдина претензія до ідеї з «Вовиною тисячею».
Експертне співтовариство розкололося на два табори. Одні різко критикують ініціативу з роздачею «дармових» грошей усім підряд, і ставлять запитання: а навіщо тоді потрібно підвищувати податки, якщо коштів і так вистачає (нагадаємо, проєкт про підвищення податків, зокрема військового збору з 1,5% до 5%, нещодавно ухвалила Рада, але президент його поки що не підписав). Крім того, опозиція критикує, що такі великі гроші вирішили спрямувати не на оборону і називають саму ідею «підкупом виборців».
Інші, навпаки, вважають, що «Вовина тисяча» простимулює споживчий ринок, що піде на користь економіці.
Але є ще один нюанс. Оформляючи картку «Український кешбек», ви даєте дозвіл на обробку банком інформації за вашими рахунками (щоб можна було моніторити покупки, виокремлюючи з них транзакції за товарами українського виробництва, на які і повертається кешбек). Ця особливість картки спочатку не сподобалася багатьом українцям, через що вони взагалі відмовилися брати участь у програмі.
Тепер же під обіцяну «Вовину тисячу» картку «Український кешбек» мають відкрити мільйони українців. Після чого їхні витрати за банківськими рахунками стануть «прозорими». Деякі експерти вважають, що це може стати своєрідною підготовкою до запуску непрямих методів оцінки доходів і витрат, про впровадження яких в Україні говорять уже давно.
Від безробітних до мільйонерів
25 жовтня президент Володимир Зеленський оголосив про запуск програми з роздачі всім українцям по тисячі гривень. Він пояснив таку «щедрість» підготовкою до зими, яка може виявитися дуже непростою.
«Доручив уряду з 1 грудня впровадити нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Е-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину – на сім’ю це вийде по кілька тисяч гривень, і кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних, електроенергії. Квитки – це «Укрзалізниця». Українські лікарські засоби. Також доручив, щоб ці гроші можна було витратити на українські книжки, на культурні послуги. Можна донатити на військових – волонтерам, на дрони», – написав президент у своєму Телеграм.
Пізніше механізм виплат роз’яснив заступник міністра економіки Олексій Соболєв. В ефірі телемарафону він сказав, що гроші надходитимуть на картку «Українського кешбеку», оформити виплати можна буде на кожного члена сім’ї, включно з дітьми, на соціальний статус одержувачів зважати не стануть, тобто на тисячу можуть претендувати всі – від безробітних до мільйонерів. Витратити кошти потрібно буде швидко – з грудня цього року по лютий наступного, тобто за 3 місяці.
Важливе уточнення: на тисячу гривень можуть претендувати лише громадяни, які перебувають в Україні, тобто наші біженці в Європі отримати ці гроші не зможуть.
Утім, під час обговорень програми в уряді умови, схоже, змінюються. Учора прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що подати заявку на «Вовину тисячу» можна буде через «Дію» протягом зими, а витратити гроші – протягом усього 2025 року. Також він озвучив подробиці оформлення допомоги по дітях – один з батьків може замовити виплату на свій рахунок за кожну дитину.
Експерти не виключають, що підсумкові умови програми щодо «Вовиної тисячі» можуть ще змінюватися.
«Поки що все, про що нам розповідають, – це просто слова. Спочатку потрібно, щоб Кабмін підготував законопроєкт про внесення змін до бюджету на 2024 рік (якщо «Вовину тисячу» почнуть платити з грудня цього року), потім парламент має цей проєкт ухвалити, доручивши уряду розробити порядок використання коштів. І тільки після затвердження цього порядку, з’явиться конкретика – як і кому платитимуть, і на що ці гроші можна витратити. До цього моменту всі заяви – це свого роду пробна куля: подивитися на реакцію суспільства і міжнародних партнерів», – зазначив Олег Пендзин.
Що можуть змінити в програмі. Економіст Олексій Кущ вважає, що логічно переглянути критерії видачі грошей – і роздати їх тільки малозабезпеченим.
«У Мінсоцполітики є база одержувачів соціальної допомоги та субсидій, списки пенсіонерів, у яких середня і нижча за середню пенсії, тому з верифікацією таких людей особливих проблем не буде», – каже він.
«Незрозуміло також, чому гроші мають зараховувати саме на картку «Український кешбек»? А якщо я не хочу або не можу її відкрити? Як бути пенсіонерам, у яких немає смартфонів, і які не зареєстровані в «Дії», їм що – допомоги не дадуть? Зрештою, є ж картки «Е-Підтримки», куди на початку війни перераховували державну допомогу. Чому б не задіяти їх», – каже Пендзин.
Кущ зазначає, що можна було б «перевернути піраміду», щоб у «Дії» реєструвалися не претенденти на гроші, а продавці українських товарів. Тоді держдопомогу перераховували б на «звичайні» картки, а верифікація витрат за ними йшла б залежно від реєстрацій бізнесу в «Дії».
Утім, чи дослухається влада до таких пропозицій – питання поки що відкрите.
Де візьмуть гроші на виплати «Вовиної тисячі»
Якщо головна умова виплат – по тисячі всім, незалежно від соціального статусу – залишиться чинною, йтиметься про величезні гроші.
«Це щонайменше 25 млрд гривень, а то й 27-28 млрд», – підрахував Пендзин.
Утім, є й інші оцінки, згідно з якими фінансування за програмою становитиме близько 8 млрд.
«З урахуванням попереднього досвіду реалізації програми за так званою «ковідною тисячею», загальна сума за новою допомогою може варіюватися від більш ніж 8 млрд до 30 млрд», – говорить голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловкий.
З приводу цих сум виникає чимало запитань.
По-перше, де влада збирається знайти такі гроші, якщо раніше заявлялося про величезну діру в бюджеті, і саме «під неї» парламент нещодавно ухвалив скандальний законопроєкт про підвищення податків, зокрема, військового збору – з 1,5% до 5%.
Очікувані надходження від реалізації норм нового закону повинні скласти 30-31 млрд гривень, тобто, в акурат майже стільки ж, скільки збираються роздати людям за максимальними розрахунками.
Щоправда, Зеленський нового податкового закону поки не підписав, хоча мав зробити це на початку нинішнього тижня. З’явилися чутки, що президент, можливо, поки що й зовсім не буде його підписувати, оскільки закон несе для Банкової великі політичні ризики. А поява ідеї з приводу «Вовиної тисячі», за цією версією, тільки підтверджує наміри Зеленського відкласти податковий закон. Нібито, гроші в бюджеті якимось чином знайшлися і без підвищення податків.
«Насправді ідея з тисячею стала сюрпризом для багатьох. Зауважте, що ні голова профільного комітету Гетьманцев, ні міністр фінансів Марченко, ні бюджетний комітет Ради особливо її не коментують. Адже вони стверджували, що скарбниця порожня, а тут раптом, з’ясовується, що грошей не тільки вистачає, але є навіть «зайве», і можна роздати десятки мільярдів», – говорить економіст Данило Монін.
За його оцінками, наразі ситуація з держбюджетом дійсно не виглядає критичною.
«Податкові надходження, які планувалися на рівні 365 млрд, за підсумками року можуть скласти 500 млрд. Плюс 100 млрд дасть податок на прибуток банків, крім того, зростуть ЄСВ і ПДФО за рахунок динамічного збільшення зарплат. До того ж має збільшитися міжнародна допомога. Світовий банк пообіцяв нам ще 4,8 млрд, тобто за підсумками року донори перерахують 41,4 млрд замість очікуваних 38 млрд. А оскільки були затримки з виплатами, на останні два місяці цього року припаде рекордний обсяг – по 8 млрд на місяць. На наступний рік нам обіцяють 50 млрд грантів. Це сприятиме зменшенню дефіциту бюджету, який за підсумками 8 місяців цього року (даних за 9 місяців поки що немає) становив близько 612 млрд гривень проти майже 630 млрд за аналогічний період минулого року», – каже Монін.
При цьому є дефіцит коштів на оборонку, про що заявляють військові, критикуючи ідею з «Вовиною тисячею». Але «зайві» гроші з міжнародної допомоги на війну витрачати не можна. Минулого року під цим девізом місцева влада витрачала мільярди на стадіони і клумби, а цього року той самий аргумент лунає як виправдання щодо «Вовиної тисячі».
Нібито, до кінця року є кілька бюджетних програм, за якими не встигають вибрати кошти, і ці гроші якраз і можна пустити на підтримку українських сімей.
«Йдеться про незахищені бюджетні програми, це насамперед утеплення шкіл і дитсадків, ремонти бюджетних організацій, підтримка бізнесу тощо. Вони завжди фінансуються за залишковим принципом – якщо не підвернеться чогось важливішого. Тому не виключено, що і цього разу гроші з них знімуть», – каже Пендзин.
«Практика використання невибраних із бюджету коштів не нова. У 2023 році уряд уже використовував частину коштів міжнародної фінансової допомоги (31 млрд гривень), щоправда, на цілі, пов’язані із захистом країни», – зазначив Забловський.
Друге питання – як виплати «Вовиної тисячі» узгоджуються із зобов’язаннями України перед МВФ не підвищувати витрати на соціалку, про що прямим текстом написано в меморандумі з Фондом?
Олег Пендзин каже, що в теорії жодних обмежень з боку МВФ бути не повинно, оскільки йдеться не про підвищення соціальних стандартів і виплат (скажімо, розміру допомог або пенсій), а про разову роздачу грошей. І, якщо вона не збільшує дірку в бюджеті, то Україна формально своїх зобов’язань перед Фондом не порушує.
Утім, не виключений негативний репутаційний ефект. «Ніде у світі не роздають грошей усім підряд, зокрема, заможним громадянам. Тому такий атракціон небаченої щедрості, як готується в нас, може викликати питання в міжнародних партнерів і платників податків тих країн, які витрачаються на підтримку України», – додав Пендзин.
«Розгін інфляції та удар по репутації»
Ідея з «Вовиною тисячею» розбурхала експертне співтовариство. Думки – найрізноманітніші, від гострої критики до тверджень, що «зайві» гроші пожвавлять економіку.
Данило Монін каже, що є два варіанти.
«Якщо Зеленський усе ж таки підпише скандальний закон про податки, то витрати кожного українця із середньостатистичної зарплати в 20 тисяч гривень зростуть на 700 гривень на місяць, а це «зайві» 8,4 тисячі гривень на рік. Якщо зарплата більша, то переплачувати, відповідно, теж доведеться більше. Тобто ви віддаєте державі додатково 8-10 тисяч, а назад отримуєте тисячу гривень. Це вже виходить не «Вовина тисяча», а свого роду «Вовин кешбек» з підвищених податків. Відповідно, жодного позитивного впливу на стимулювання попиту в цьому разі не буде, тому що платоспроможність населення впаде через посилення податкового преса», – каже Монін.
Другий варіант, за його словами, – якщо Зеленський не підпише податковий закон (принаймні поки що). «Тоді люди отримають «зайву тисячу, а з урахуванням виплат на дітей сім’я з 4 осіб може претендувати на 4 тисячі. Це дійсно може трохи пожвавити споживчий ринок і незначно (на частки відсотка) збільшити інфляцію», – додав Монін.
Олексій Кущ ідею з «Вовиною тисячею» підтримує. «Ба більше, я вважаю, що такі виплати мають стати регулярними і проводитися раз на квартал або хоча б на півроку для накопичувального позитивного ефекту. «Зайва« тисяча простимулює купівельну спроможність, що підтримає і економіку загалом, і український бізнес зокрема», – вважає Кущ.
При цьому він критикує умови роздачі грошей – без урахування соціального статусу, а також прив’язку до картки «Український кешбек».
Банкір і партер інвестиційно-банківської компанії FinPoint Сергій Будкін зазначає, що «зайва» тисяча – це приблизно 6 днів витрат середнього домогосподарства. А негативний інформаційний фон від рішення щодо «Вовиної тисячі» може розтягнутися набагато довше, ніж українці витрачатимуть ці гроші.
«Це було неправильно як з оптики (у дуже короткому проміжку після підвищення податків і під час активного обговорення недостатнього фінансування збройних сил), так і за дизайном («Зрівнялівка» в тому, що гроші дають просто всім, не озираючись на те, наскільки людина справді потребує цієї тисячі)», – вважає Будкін.
На його думку, основну вигоду від «Вовиної тисячі» отримають продуктовий ритейл, який загалом і так непогано почувається і не потребує особливої допомоги від держави, комунальники, зокрема приватні компанії, і навіть онлайн-казино.
Забловський каже, що нові виплати можуть мати позитивний вплив на економіку, але він буде дуже коротким і незначним для ВВП. Плюс – додатково прискорить темпи інфляції. «Можна було б знайти інші способи вкладення «зайвих» грошей (якщо вони справді є) з більшим ефектом для ВВП і більш істотним економічним мультиплікатором», – додав Забловський.
Навіщо хочуть роздавати «Вовину тисячу»
Виникає питання – чому ідея з «Вовиною тисячею» з’явилася саме зараз.
Більшість експертів схильні пояснювати роздачу грошей політичними чинниками.
«Уже обговорюється, що в разі перемоги на виборах у США Трампа, на нас може очікувати загасання гарячої фази війни. І не виключено, що вже до весни 2025 року в Україні можуть пройти парламентські та президентські вибори. «Вовина тисяча« на той час якраз ще буде свіжою в пам’яті виборців, на що, найімовірніше, і розраховує чинна влада», – каже Пендзин.
Але є й інша версія – чому українцям раптово хочуть дати по тисячі.
Згідно з нею, основна задумка – це зовсім не тисяча, а її прив’язка до картки «Український кешбек». Ще на етапі появи програми повернення коштів за покупки українських товарів і оформлення спеціальної картки багато хто помітив, що однією з умов є згода на обробку банками ваших витрат за банківським рахунком. У фінустановах тоді пояснювали, що це потрібно для верифікації витрат на купівлю товарів українського виробництва, на які й нараховується кешбек.
Але багатьох українців така вимога банків насторожила, і вони взагалі передумали відкривати «Український кешбек». Станом на кінець жовтня такі картки відкрило менше 650 тисяч українців, за покупки у вересні на них перераховано 37,2 млн гривень кешбеку, – повідомили в Мінекономіки.
Тобто поки що «Українським кешбеком» охоплено вельми вузьке коло споживачів, хоча умови там, на перший погляд, вигідні – до 10% за покупки повертає держава, і ще стільки ж обіцяють деякі банки-учасники програми.
І не виключено, що причина саме у вимозі дати добро на моніторинг витрат.
Але за умовами роздачі «Вовиної тисячі» картки «Український кешбек» мають відкрити всі, хто хоче отримати гроші, тобто йдеться про мільйони карток. Причому цього разу стимулів для відкриття таких карток буде більше, оскільки йдеться не про повернення кількох відсотків за майбутні покупки, а про «дармові» гроші.
«Це може бути свого роду підготовчим етапом перед впровадженням непрямих методів оцінки доходів і витрат. Якщо банки офіційно отримають дозволи на моніторинг усіх покупок людини, то надалі не важко буде оцінити її рівень і стиль життя та порівняти їх із доходами, а тоді вже податкова зможе поставити запитання, звідки гроші», – каже фінансовий юрист Олександр.
