Так, так, навіть у свій день народження відомий український співак не став перервати двомісячний тур містами країни, і саме на Бердичів припав святковий концерт. Саме тому у фіналі шоу на сцені Бердичівського МПК імені Шабельника ветеран українського попу задув традиційну свічку на тортику.
Та ще перед початком цього заходу стало зрозуміло, що суботній Бердичів чекає неабияка подія. Площа перед МПК заповнилась вщерть автівками, а бульвар людьми, які поспішали на довгоочікуваний концерт.
Велика зала палацу культури швидко наповнилась глядачами, а вони все ще йшли і йшли. Організатори концерту все підносили і підносили додаткові стільчики, але і їх на всіх не вистачило, тому частина гостей стояла обабіч проходів.
І як тільки всі більш-менш всілись на крісла чи просто сходи проходів, зала заповнилась звуками головного шлягера Степана Гіги – піснею про Сон. Глядачі відразу захотіли танцювати, але кремезні бодігарди по обом бокам сцени лише своєю присутністю попереджали, що не допустять в залі безпорядків.
Далі без перерви звучали інші пісні, слова з яких, виявляється знала велика частина глядачів. І це були не тільки поважного віку жінки і чоловіки, але й молоді дівчата та хлопці. І як виявилось згодом, шлях до їхніх сердець корифей естради знайшов через «тік-ток» та «ю-туб», де його ролики активно розкручуються.
Під час імпровізованої перерви для відпочинку співака та музикантів його постійний друг та конферансьє прочитав трохи своїх досить актуальних віршів, та як це зараз буває на концертах, організував аукціон з продажу предметів, гроші за який мають бути витрачені на підтримку ЗСУ.
А після цієї перерви вияснилось, що ще задовго до світового успіху Тейлор Сфівт, Степан Гіга зрозумів, що гастрольну діяльність не потрібно відпускати із сім’ї, адже в концерті потім виступала його донька Квітослава, а соло-гітарист виявився його сином теж Степаном.
Деякі пісні, що виконувались цього вечора в Бердичеві маестро написав ще на початку 90-х років минулого століття, але звучали вони зовсім по-сучасному. І взагалі, колектив музикантів, які супроводжували співака під назвою «Друзі мої» виявився напрочуд професійним та талановитим. Барабанщик, гітаристи, клавішник,.. який вони б могли грати рок, стало зрозумілим в фіналі, коли кожен з них показував індивідуальну майстерність. Ця частина концерту мені особисто сподобалась найбільше.
Концертна програма тривала більше двох з половиною годин і була зрежисована майстерно і талановито, а День народження співака привніс до неї такі приємні нотки. Своїм палким прихильницям, які протягом всього концерту не вимикали телефони, Степан Гіга пообіцяв знову приїхати в Бердичів уже в лютому.
P.S. Готуючи цю замітку зазирнув до Вікіпедії, щоб дізнатись, яка саме кругла дата стала приводом назвати тур «ювілейним», і виявилось, що точніше було б його назвати «напівювілейний», адже вчора маестро зустрів свій 65 день народження. Але що не зробиш заради мистецтва…
Олександр Доманський, Ріо-Бердичів