1 січня виповнилося 80 років від дня народження Василя Ярмолюка, українського письменника, чи не найколоритнішого представника житомирського літературного середовища, який щедро віддавав всього себе друзям і колегам по перу.
Самобутній літератор, невтомний шукач істини, чудовий прозаїк і щоденникар творив під псевдонімом Василь Яр.
Василь Адамович – наш земляк, народився 01.01.1945 року в с. Липлянщина Народицького району. Після восьмирічки закінчив ремісниче училище, блукав по світу, перебрав купу професій а в 1969 році приїхав до Житомира. Працював на Житомирському льонокомбінаті чистильником вентиляційних камер. Освіту здобув самотужки, постійно відвідуючи різні студії та об’єднання. Був позаштатним кореспондентом кількох газет. Друкував свої твори в нашій районній газеті «Жовтневі зорі», в обласній молодіжній «Комсомольська зірка», в альманахах «Вітрила», «Косень», «Тет-А-Тетерів», в мистецькому журналі «Артанія». З 2005 року член НСПУ. Василь Яр – лауреат літературної премії імені Василя Земляка (2011), переможець Житомирського обласного щорічного конкурсу «Краща книга року» (2013) в номінації «Поезія року» за книжку «Вірші з поля» та Літературної відзнаки імені В. Нечипоренка (2014).
Василь Яр є автором понад 20 книжок прози та поезії. Серед них – «Совість», «Погляд в себе», «На сполох», «Я», «Камінчики», « Лабіринти», «Не лише про себе», «З вершини літ», «Мінор», «Смальта», та ін. Його твори реалістичні і філософські. Автор прагнув осмислити вічні закономірності: життя і смерті, любові і ненависті, добра і зла, і разом з тим навмисне провокував читача до роздумів, міркувань та власних висновків. У грудні 2014 року вийшла у світ збірка Василя Яра «Вибрані твори. Проза. Поезія», де зібрані кращі афоризми, вірші та проза. Його поезія лаконічна і афористична. Але не тільки вірші заслуговують на увагу. Приваблюють щоденники Василя Яра за рівнем майстерності і глибиною осягнутого болю, вмінням розповісти про великі і малі людські драми. Він гарний ліричний прозаїк, який володів словом і добре відчував його неповторну красу та мав багатогранне творче обдарування.
Пропонуємо всім охочим ознайомитись з поетичним салоном «Літературні камінчики Василя Яра», який представлений в Народицькій селищній бібліотеці.
«Василь Яр пише те, що бачить щодня, вирізаючи в оповіданнях і новелах виразні деталі, мов той різьбяр – візерунки з дерева. Тому його твори, без перебільшення, гіперреалістичні і разом з тим, філософські. Автор прагне осмислити вічні категорії: життя і смерті, любові і ненависті, добра і зла. Інколи, залежно від ситуації, Ярові герої намагаються розставити всі крапки над «і» у складних філософських питаннях, на які не дали й не могли дати вичерпної відповіді навіть генії усіх часів і народів, іноді вчувається і явно виражена авторська – дещо, може, й менторська – позиція. Але те, швидше, провокація для читача: мовляв, думай, сперечайся, роби свої власні висновки.»
(Петро СОРОКА м. Тернопіль)
