Таку думку в ефірі телемарафону висловив військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський.
На його думку, Польща є яскравим прикладом того, що військовою підготовкою потрібно займатися з дитинства.
“Молодь повинна мати якісь базові навички. Безумовно, я також критично ставлюся до тих занять зі стройової підготовки, які проводилися у більшості шкіл для “галочки”, але це не означає, що ми повинні про них забувати. Вже з самого початку молода людина має усвідомлювати, до чого вона має більше нахил — чи до техніки, чи до електроніки, якихось спеціальних справ, до снайперської підготовки тощо”, — пояснив експерт.
Говорячи про національну скаутську організацію “Пласт”, Грабський зазначив, що це дуже хороша ідея, але не слід її монополізувати. За його словами, важливо враховувати специфіку регіонів, національне коріння та традиції.
“Можемо навіть проводити змагання між представниками різних дитячих патріотичних організацій. І це, серед іншого, сприятиме здоровій конкуренції, яка має бути під контролем держави. Щоб найкращі напрацювання брати до уваги та розвивати…“, — наголосив експерт.
На його думку, в школі підготовка повинна формуватися з огляду на певну спеціалізацію, а після закінчення університету всі мають мати відповідний фах та пройти досвід служби в армії. Як підкреслив Грабський, у країні, де йде війна, не може бути військовозобов’язаних та невійськовозобов’язаних.
За словами військового експерта, система підготовки резерву має включати загальноприйняті в країнах НАТО компоненти і нові напрацювання, які Україна здобуває у війні. На його думку, це досить нелегко втілити в життя, оскільки підготовка резерву не має негативно впливати на економічну політику:
“Звісно, можна зібрати всіх військовозобов’язаних, навчати, навчати і навчати, але держава не може зупинятися. Держава повинна працювати, підтримувати тих, хто підтримує Збройні сили”.
Водночас він зазначив, що складно назвати країну, з якої можна було б взяти приклад у військовій підготовці.
“Тому ми говоримо про комбіновану підготовку, яка може включати елементи, що застосовуються не в одній країні, а в групі країн. Тобто ми повинні взяти звідти все найкраще та, базуючись вже на власному досвіді війни, розвивати нашу власну систему підготовки, з якої вже інші країни мають брати приклад”, — констатував експерт.
