Старовинний палац Модеста Єзерського в Житомирській області продали за 62 тисячі доларів. Наразі оголошення на сайті продажу недоступне. Про нового власника поки що нічого невідомо.
Наскільки важливою є ця будівля для історичної спадщини і якою може тепер бути її майбутнє пише Коротко про.
Попередній господар палацу XIX століття, житомирський чиновник, уже неодноразово намагався позбутися маєтку, що розвалюється під дощами і снігами. Застосування йому він так і не придумав, ремонтом не займався. Так і стояв із дірявим дахом. Від вологи по стінах пішли тріщини. Навіть вікна та двері не забили, що дало змогу мародерам радісно виносити останнє вціліле у палаці: мармурові підвіконня, кахель із грубки. Якимось дивом залишилася паркетна підлога, як не встигли до кінця розібрати й ту саму грубку.
Палац виставляли на продаж ще до війни.
Вигляд палацу був далеко не презентабельний та відверто вимагав великих вкладень. Палац потроху розпадався по окрузі цеглою та осідав у пилюку.
Маєток збудований у 1892 році і належав місцевому поміщику Модесту Єзерському. У 1913 році власником став російський генерал Веніамін Баскаков. Згодом його орендував польський військовий діяч Франтішек Домбровський. Під час Другої світової війни у будівлі працював військовий шпиталь.
– В один період там навіть планували відкрити церкву, але приміщення для цього не підходили, тому вирішили продати у приватні руки, – кажуть місцеві.
Якимось дивом палац пережив революції та війни, під час яких було зруйновано сотні йому подібних по всій країні. До 1977 року там працювала школа, потім використовувався під літні шкільні табори. Приблизно з 1995 року маєток стояв покинутим, а на початку 2000-х перейшов до приватного власника. Місцеві вважають, що палац купили з метою подальшого перепродажу. Жодних робіт там не проводилося.
Ціна, за якою його виставили на продаж, це вартість двокімнатної квартири у Житомирі. Для дев’ятикімнатного маєтку (шість залів нагорі і три у підвалі) та 40 соток землі – не такі вже й великі гроші. Також є флігель. 40 соток – це, власне, територія, на якій стоїть палац, та під’їзд до нього. Раніше на додачу обіцяли ще озера з під’їзною дорогою та греблею.
За ідеєю, там можна було б відкрити туристичний центр чи готель, ресторан. Принаймні так пропонувалося в оголошенні.