Сергій – військовий, Герой України. Юля – радіоведуча й засновниця благодійного фонду «Юлині бабусі». Їхня історія – не просто про кохання. Це розповідь про двох людей, які, попри війну, втрати та випробування, знайшли одне одного. Ось п’ять моментів, що найкраще це ілюструють.
1. Соняхи, зібрані дорогою на схід
Під час однієї з поїздок на схід Сергій помітив обабіч дороги соняхи. Під час відеодзвінка Юля побачила їх на екрані та зізналася, що це її улюблені квіти. За кілька днів кур’єр доставив дівчині великий букет із запискою: «Соняхи, зібрані дорогою на схід»….
2. Мрії самотніх стареньких, які варто здійснювати
Сергій не лише підтримує Юлю в благодійних ініціативах, а й разом із нею їздить у притулки для літніх людей. – Один із наших підопічних співав серенади, а інший, прикутий до інвалідного візка, мріяв акомпанувати йому на гітарі. Сергій почув це й без жодних вагань замовив для нього інструмент. Це була остання мрія дідуся, яка здійснилася перед його смертю, – згадує Юля. Проте це не єдиний його добрий вчинок. Дізнавшись, що дідусь Дмитрович – справжній шанувальник чаю, Сергій подбав про те, щоб у старенького були всі можливі сорти цього напою….
3. М’ясні чіпси для фронту
На передовій немає графіка обідів. Військові харчуються тоді, коли є можливість, і найцінніші продукти – ті, що не псуються та дають енергію. Одного разу Сергій розповів Юлі, що під час бойових виїздів їм часто бракує нормальної їжі, а сушене м’ясо – одна з найзручніших речей у таких умовах. Наступного разу, коли вони зустрілися, дівчина без зайвих слів вручила йому два мішки м’ясних чіпсів….
4. Марка з «Азовсталі»
Під час благодійного аукціону на концерті Арсена Мірзояна розігрували унікальну марку, виплавлену з останньої партії металу з «Азовсталі». Коли Сергій побачив цей лот, у його очах загорівся вогонь. Юля відразу зрозуміла, що ця марка має бути саме в нього. Дівчина боролася до останнього, аби її отримати. Коли ж їй це вдалося, узяла мікрофон і звернулася до всього залу: «Коли ви кричите «Слава Україні!», а у відповідь «Героям слава!», я хочу, щоб ви побачили, про яких героїв ви говорите. Це Сергій Пономаренко, Герой України з 3-тьої окремої танкової Залізної бригади – людина, яка звільняла Харківську область. Ця марка – символ його боротьби»…
5. Найважливіша розмова
На початку їхньої історії Сергій зізнався Юлі, що після війни отримав серйозний діагноз. Він попередив її, що хвороба невиліковна й із часом прогресуватиме. Юля вислухала його, а потім сказала: «Якщо мені доведеться тебе возити на візочку, то це буде найкрутіший, найстильніший і найприкольніший візочок». Кожен із цих моментів – доказ того, що справжнє кохання не про гучні слова, а про дії. Сергій і Юля не просто разом – вони єдині у своїх цінностях, турботі одне про одного та вірі в майбутнє….
