Історія про те, як у Житомирі працівники автосервісу намагаються перекласти власну провину за поломку автомобіля на його власника.
Цю незвичайну і трохи обурливу історію розповів житомирянин Володимир Головня.
Його особисті намагання врегулювати непорозуміння із представниками СТО позитивного результату не дали, отож він вирішив звернутися за допомогою до редакції сайту Житомир-Онлайн.
– Я давній поціновувач і навіть фанат дизельних автомобілів марки «Тойота», – розпочав свою розповідь Володимир Головня. – Ще у 2003 році купив перше авто такої марки, їздив за ним аж в ОАЕ і вже звідти привіз його до Житомира. Згодом у мене була друга, третя та четверта «Тойоти». Приблизно два роки тому я придбав новий «Тойота Ленд Крузер» в житомирському автосалоні «Стар – Кар», що знаходиться на вулиці Київській. Проїздив на ньому майже рік, як кажуть, без проблем і продав, тому що побачив в Інтернеті ще новіший варіант – дизельну «Тойота Лексус». Їздив купляти її до Києва, в спеціалізований автосалон ( в Житомирі таких ще не було). Зате там мені повідомили, що гарантійне обслуговування нового авто я зможу проходити в Житомирі на СТО «Стар–Кар», на вулиці Київській. Новий «Лексус» я купив у березні 2023 року і вже через 10 тисяч км. пробігу, згідно регламенту, поміняв оливу на сертифікрваному СТО «Стар-Кар». І ніби то все було добре. Та згодом стали виникати деякі проблеми, чомусь перестав працювати сажовий фільтр. Я відразу поїхав на фірмове СТО, де після огляду мені сказали, що фільтр необхідно почистити. Його ніби то почистили, але він погано працює до цих пір. Потім відмовив механізм регулювання правого пасажирського сидіння, отож знову поїхав на Стар-Кар», сподіваючись, що ремонт займе не більше кількох годин. Але затягнувся цей «дрібний» ремонт на багато днів.
Авто забрали в ремонт, а я сидів у вестибюлі і чекав результату. Майстри відкрили капот, всі двері, бігали й про щось сперечались. Йшли години, а результату не було. Я ж людина завжди зайнята, чекати так довго не міг, тому підійшов до майстрів СТО, які робили гарантійний ремонт. Вони мені відразу повідомили, що причину поломки поки знайти не вдалось і тут в цей же час із салону авто повалив густий чорний дим та їдкий запах горілих дротів. Тоді я зрозумів, що ця «неприємна історія» мабуть надовго. На СТО, відчуваючи мабуть свою провину, видали мені у тимчасове користування інший автомобіль – невелику тойоту-гібрид. Я поїхав на роботу, сподіваючись що через день-два моє авто відремонтують і я зможу скоро його забрати. Однак, і через 2, і через 5 днів вони нічого не зробили. Лише через 10 днів мені зателефонували і повідомили, що врешті зʼясували причину: ніби через коротке замикання згорів блок живлення. І він тепер не підлягає гарантійному ремонту, бо на нього десь попала волога і він намок.
Але коли і як на нього попала волога? Тепер працівники СТО вже стали звинувачувати мене, що це ніби я заніс вологу під сидіння. Чому ж вони відразу її не помітили і не зафіксували в огляді й акті, а тільки через 10 днів виявили?
Я був шокований, стало зрозуміло, що причина надумана, адже я навіть ні разу не робив хімічне чищення салону, оскільки автомобіль був зовсім новий. Отож, у подальшому гарантійному ремонті мені відмовили ще й змусили заплати 32 тисячі гривень за нивий блок живлення, інакше не віддавали авто. Я зрозумів, що мене нахабно дурять, адже на будь-якому блоці живлення є запобіжник і якщо навіть десь в проводах, як кажуть , «замкнуло», то спрацьовує запобіжник і блок залишається неушкодженим і волога тут ні до чого. Мабуть, на СТО «Стар-Кар» фахівці спочатку достеменно не розібралися із причиною поломки і наробили помилок, які призвели до загоряння блоку живлення. А можливо, були якісь недоліки в самій конструкції мого нового авто.
Та вони вирішили перекласти вину з «хворої голови на здорову», тобто на мене. Згодом я їм написав листа, де виклав своє бачення проблеми і вказав на можливі помилки, але з моїмии зауваженнями вони не погодились. Тоді я звернувся зі скаргою до Головного управління Держпродспоживслуби області, але мені повідомили, що зараз існує мораторій на перевірки й портрібен дозвіл із Києва та порадили зробити експертизу блоку живлення.
Після мого прохання, спеціалісти «Стар-Кар» провели власну експертизу, хоча по закону її повинні проводити незацікавелені спеціалісти, які мають для цього ліцензію.
Навіть дурню зрозуміло, що вони зацікавлені особи і зроблять експертизу на свою користь.
Ось таке вийшло «замкнене коло», тепер у мене залишається один вихід – звертатися до суду, – із сумом констатує Володимир Головня.
Володимир Суботенко
