Приміщення ліцею №25 у Житомирі було знищено три роки назад російською ракетою.
Приміщення було зруйнуване авіаударом, мешканці міста були налякані звуком вибуху. Сьогодні руїни ліцею не знесені, і нового ліцею немає теж. Освітній процес відбувається в приміщеннях двох інших навчальних закладів – молодша школа навчається у приміщення колишнього ПТУ, а старша у ліцеї 33.
Деякі діти втомились від цього, і батьки перевели їх у інші школи.
Батькі учнів ліцею подавали судовий позов проти знесення руїн ліцею, щоб скасувати рішення міської ради про демонтаж будівлі, бо впевнені, що її можна відновити.
Сьогодні батьки учнів старших класів просять забезпечити дітям належні умови для навчання, і підготували звернення до представників влади. Для надання розголосу цьому зверненню батьки запросили на зустріч журналістів місцевих ЗМІ.
Що говориться у зверненні: “Шановні можновладці, звертаються до вас батьки учнів 5-А класу ліцею 25 з прохання забезпечити дітям належні умови для навчання. Просимо вас подивитися нарешті на проблему зруйнованого ліцею 25 очима дітей. Конкретних дітей, які лишилися без школи. Створіть їм належні умови для навчання! Те, що є — ілюзія і обман.
Тоді як всі ліцеї навчаються офлайн, наші діти мають змішану форму навчання. Їм бракує банально класів і технологічної бази!
Наш клас навчається за програмою «Інтелект України», яка у 5 класі передбачає по 6 уроків щодня. По факту маємо по 5, а решта предметів винесено на онлайні. Якість такого навчання всі оцінили під час ковіду. Усі творчі дисципліни, які в умовах війни мали б сприяти зменшенню тривожності у дітей, розвитку їхніх креативних збідностей і талантів, займати руки, розвантажуючи голову, стали джерелом додаткового стресу. Предмети доставляються 8-10 уроками. Це час, коли більшість дітей мають зайняття в музичних і спортивних школах. Вчителі ідуть на зустріч, але вимоги здати готові поробки, малюнки і пісні залишаються незмінними. Найголовніше — діти втрачають живий контакт із вчителями, справжніми фахівцями, які могли б надихати, а перетворилися на контролерів без можливості професійної реалізації.
Фізкультура у дітей у спортзалі через тиждень, але у пʼятницю завжди онлайн, по факту — раз через два, бо спортзал ділять між собою ліцеї 25 і 33. Більше того, він пів року був закритий на ремонт. Під час навчального року. Як і обіцяна дітям їдальня, яку ремонтують ще з вересня. Зроблено ремонт шкільного подвірʼя ліцею 33, там викладено нову бруківку.
Ці капітальні ремонти поглинають мільйони гривень, тоді як дітям не забезпечено головного — доступу до якісної освіти. Ми розуміємо, що це видатки з різних бюджетів і вони мають цільове призначення, але це про пріоритети держави! Хтось мусить говорити від імені конкретних дітей, які потребують європейського рівня освіти і належних умов, а не лише розмов на цю тему.
Наші діти залишилися без школи, належної кількості класів, устаткування і лабораторій, спортзалу та їдальні. Про актову залу ніхто навіть не згадує. Погодитися, що це нормально — самообман і злочин перед дітьми.
Наполегливо просимо:
1. Забезпечити усім учням ліцею 25 належні умови для навчання офлайн. Так як є — це обман і бутафорія.
2. Час визнати, що у стінах ліцею 33 старші класи ліцею 25 не поміщаються. Їм бракує аудиторій для якісного навчання офлайн.
3. Дітям потрібне устаткування для технологій і лабораторії.
4. Учні потребують спортзалу і їдальні.
5. Дітям потрібна актова зала для проведення свят.
4 березня 2025 року минає 3 роки з дня руйнування ліцею 25 ворожою ракетою. Нам обіцяють найкращий ліцей в Україні, кращими фахівцями навіть прописано курикулуми, тоді як школа досі в руїнах. Конкретні діти, які втратили ліцей, залишаються без школи і належних умов навчання.
Шановні можновладці, знайдіть, будь ласка, можливість забезпечити цих дітей хоча б достатньою кількістю класів для офлайн навчання. Ці діти із батьками в умовах війни обрали Україну, залишилися вірними своєму ліцею. Вони заслуговують на якісну освіту вже сьогодні, бо втрачений час надолужити неможливо.”
Лист батьків учнів ліцею 25
