Від редактора: в Бердичеві дуже мало людей, які розуміють специфіку як фінансових та економічних показників галузі житлово-комунального господарства, так і технічну сторону технологічних процесів. Саме тому фаховий огляд існуючих проблем та способи їх вирішення, які сьогодні на своїй сторінці у Фейсбук висловив секретар міської ради Богдан Коляда вартий того, щоб з ним познайомились якомога більше бердичів’ян.
Одна з найактуальніших і водночас найрезонансніших тем, яку регулярно обговорюють бердичівляни, головною темою постійної комісії ЖКГ, яка відбулася вчора – є тема якісного водопостачання. Тому коли питання підняття тарифів водоканалом та прийняття фінансових планів підприємства виносились на розгляд виконкому, вони викликали тривалі дискусії в порівнянні з іншими проєктами рішень, які приймаються протягом кількох хвилин. На минулих засіданнях виконкому до обговорення питань, які впливають на підняття вартості водопостачання та водовідведення залучали також представників громадськості. Зі зрозумілих причин, напруга у залі була відчутною.
Свою думку я висловив тоді і хочу повторити зараз у пості, бо питанням покращення якості води особисто займаюсь не перший рік. Воно цікавить мене не тільки як секретаря міської ради, а і як жителя Бердичева.
На даних етапах я не підтримав пропозиції, яку підготував міський голова, управління ЖКГ та керівництво водоканалу. У мене є чітке розуміння, що потрібно піднімати тариф, щоб підприємство мало складову для розвитку, попри те, що питання підняття тарифів завжди вважалось важким і непопулярним рішенням. До того ж, для маленьких міст тарифи на послуги завжди вищі, ніж для великих, бо чим менше споживачів, тим дорожчий тариф.
АЛЕ!!!!!
Свого часу, разом із колишнім директором водоканалу, ми багато працювали над цим питанням, вивчали досвід інших міст, відвідували багато форумів та асоціацій, які стосувались водозабезпечення, покроково вирішували проблеми підприємства.
Паралельно разом із депутатами проробили величезну роботу по даному напрямку, про яку хочу нагадати. Обравши це питання за ключове, за нашої каденції ми з колегами виділили рекордну за останні десятиліття суму грошей на потреби водоканалу. Підприємство почало розвиватись.
Встановили насоси, електроємні мотори, що скоротили споживанн електроенергії на близько 75%. Завдяки цьому ми змогли не піднімати тарифи, закрити довгострокові борги по заробітній платі перед працівниками підприємства, сплатити колосальні податки.
Встановили насоси + обладнання для плавного пуску. Це дало змогу скоротити кількість проривів, бо не було гідроударів, відповідно, централізована вода перестала бути іржавою і смердючою (до середини 2024р.)
Замінили багато обладнання та спеціальних засувок, які дали можливість переключати воду порайонно та подавати її цілодобово, навіть при великих ремонтах.
У співпраці було залучено більше 20 млн грн від міжнародних донорів, які надали для МКП “Бердичівводоканал” різне обладнання, зокрема і генератори, які, чомусь, так і не запустили при нещодавніх відключеннях електрики.
Довели до логічного завершення і передбачили кошти по гранту НЕФКО у сумі 585 тисяч євро на заміну насосів, які дозволяють подавати воду на верхні поверхи багатоповерхівок без втрати тиску, а також на заміну водогонів.
Найголовніше – розпочали заміну водогонів, зробили проєкти на виконання цих робіт, зокрема по вул. Шевченка (далі за проєктом – вул. Грецька).
Тоді ж водоканал своїми силами створив окремий загін для заміни цілих відрізків труб без зварювання, на які свого часу депутати виділили кошти. Загін замінив 100 м водогонів біля ринку за 3 дні та 200 м в іншому мікрорайоні за 2 дні. Це швидше і дешевше, ніж якби виконанням робіт займалися наймані працівники.
Також ми змогли збільшити статутний капітал підприємства, завдяки чому водоканал придбав нову техніку, щоб краще і оперативніше виконувати роботи по обслуговуванню.
Виділили кошти на проєкт по станції знезалізнення, який передбачає відновлення 5 свердловин і всіх водогонів до них (це приблизно 5 км труб). Проєкт уже готовий, ми його подавали на державну програму, його прийняли і передбачили нам 150 млн грн за умови нашого співфінансування у 30 млн грн. Сподіваюсь, що скоро ми зможемо розпочати будівництво, але є окремі моменти, уточнення, які сіють сумніви щодо реалізації цього проєкту, про що згодом будемо говорити…..
Виділили кошти на розробку проєкту по очисним спорудам, яких не було, але яких ми дуже потребуємо.
Можливо, цього усього не було помітно після багатьох років ігнорування цієї проблеми або скорше за все відсутності фінансів при попередній владі і з кранів одразу не потекла джерельна вода, але ми рухались у цьому напрямку та наполегливо йшли до поставленої цілі.
У ПІДСУМКУ, повторю тут слова сказані мною під час засідання, “ЗА ЩО БОРОЛИСЬ, НА ТЕ НАПОРОЛИСЬ”. З призначенням нового директора МКП “Бердичівводоканал” поки що крокуємо назад. Вже маємо:
- спостерігається порушення технологічних процесів;
- виведення з ладу деякого обладнання
- наприкінці літа 2024р. мали гідроудар, який спричинив більше 20 проривів водогонів за 1 день.
Після цього води або не було взагалі, або з кранів тече нехарактерного для чистої води забарвлення рідина з неприємним запахом.
Поки з колегами-депутатами спостерігаємо за діяльністю нового очільника водоканалу, бо розуміємо, що він – людина нова і, можливо, потребує підтримки. Щоправда співпрацю з ним вже можу окреслити, як таку собі.
Комунікація – ніяка, немає розуміння взаємодії з НЕФКО, хоча раніше нам поетапно розповідали, що варто робити і на чому зосереджувати увагу в конкретний момент. Натомість є зухвале зверхнє ставлення до депутатського корпусу та членів виконавчого комітету. Попри це, ще раз наголошу, він обіймає посаду не так давно, щоб ми могли конкретно ставити йому питання. Будемо вважати це періодом адаптації. Однак складається враження, що новопризначений директор не розуміє, що водоканал – це комунальна установа міської ради, яка є засновником цієї установи.
Це все додало впевненості у правильності мого рішення не підтримувати даний проєкт рішення. По-перше – воєнний час і низька платоспроможність населення. По-друге – збільшення витрат без збільшення доходів. По-третє – значне погіршення води. Вважаю, що за таких умов піднімати тариф на воду – просто не по-людськи.
Маємо далі з колегами пропрацювати шляхи залучення коштів на галузь, щоб мати змогу компенсувати різницю в тарифах на воду. Поки цю різницю компенсуватимемо за рахунок міського бюджету.
Я підтримав пропозицію колеги Євгенії Данилюк, попередні економічні розрахунки якої щодо вартості водопостачання-водовідведення здалися більш прийнятними, бо пропонували варіант здорожання менш відчутний для громади. Вони були подані в проєкті рішення. Але до її розгляду дивним чином справа навіть не дійшла, її не поставили на голосування, бо з мінімальною кількістю голосів було підтримано пропозицію міського голови.
Важке емоційно і в окремих аспектах дивне засідання спонукає переглянути багато озвучених і замовчених нюансів, зокрема і регламент виконавчого комітету Бердичівської МТГ.
Над питанням розвитку галузі продовжу працювати разом з однодумцями, щоб бердичівляни мали чисту воду та розуміли, за що вони віддають свої гроші.
Ріо-Бердичів
