Згадуючи відомого краєзнавця Георгія Павловича, якому у цьому році виповнилося би 73 роки відзначимо, що більшу частину свого життя він присвятив Житомиру. Але на ньому він ніколи не замикався, а сфера його інтересів виходила далеко за межі його улюбленого міста.
У певний період часу Георгій Павлович почав звертати увагу й на прилеглі до обласного центу місцевості і населені пункти, в їх числі й м. Коростишів, який розлігся на живописних берегах р. Тетерів.
Перше знайомство з містом відбулося на початку 90-х років ХХ ст. Одного разу, виконуючи завдання редакції благодійної газети Житомирської обласної організації спілки журналістів України “Житомирський вісник”, Георгій Павлович разом із своїм колегою, фотографом Сергієм Глабчуком у липні 1991 р. прибули і здійснили свою першу фотоподорож Коростишевом (Рис. 1). Журналісти мали на меті дізнатися як насправді і чим жило місто і коростишівці в ті часи. Де вони тільки не побували у той спекотний літній день. Відвідали автостанцію, ринок, району службу зайнятості, познайомилися з новітніми досягненнями місцевої лікарні, де вперше запроваджувалися нові методи лікування сечокам’яної хвороби за допомогою лазерної техніки. Поспілкувалися з керівництвом міста, дізналися про проблеми і перспективи розвитку міста. Побували на греблі, що на р. Тетерів, розташованій неподалік парку в центральній частині міста і на власні очі побачили в якому незадовільному стані знаходиться річка та її береги, що викликало подив житомирських журналістів. Пізніше відчули на собі наслідки благоустрою центральної вулиці, що перерізає південну частину міста навпіл і з’єднується з важливим транзитним шляхом – автодорогою Житомир – Київ. Потім завітали на майданчик, де дорослі та молодь пліч-опліч прибирали сміття і брали активну участь у відновлені давнього костьолу, який не так давно передали вірянам [Глабчук, Мокрицький, 1991, с. 2, 4, 8].
Під час цієї подорожі Г.П. Мокрицький звернув увагу на неймовірно чудові краєвиди, легендарні скелі, давній парк, різноманітні пам’ятки. З того часу він активніше цікавиться минулим міста, його історико-культурною спадщиною, видатними жителями, які залишили помітний слід в його історії, починає розшукувати і збирати різні матеріали, що іноді приводило до цікавих відкриттів.
Так, під час своїх подорожей і розшукових робіт Георгію Павловичу вдалося відшукати в м. Києві і придбати цінний, ще тоді нікому невідомий картографічний документ “Копия с плана местечка Коростышев, Киевской губернии Радомысльского уезда”, складеного у 1906 році (Рис. 2). Пізніше він її подарував знавцю Коростишева, викладачу Житомирського Державного педінституту, кандидату філологічних наук В.О. Єршову. Детальний опис мапи та її зображення можна побачити у статті, підготовленій разом з В.О. Єршовим і виданій 2024 р. у другому випуску збірки “Коростишівщина: погляд крізь століття” [Єршов, Тарабукін, 2024, с. 41-65].
У 1999 р. Георгій Павлович брав участь у підготовці фотобуклету “Коростишів 500: 1499-1999”, для якого спільно з В.О. Єршовим зробив кольорові фото найбільш показових і визначних об’єктів міста (Рис. 3). У цьому видані представлені світлини вказівника “Коростишів” при в’їзді до міста із східної сторони, пам’ятник слави, скеля Фелінського, будинок культури, будинок педучилища, пам’ятник Шевченку, партер в міському парку і костьол св. Діви Марії. Що цікаво, на останній сторінці буклету було вперше вміщено кольорову схему м. Коростишева з назвами тогочасних вулиць (Рис. 4) [Коростишів, 1999, с. 1-5].
Упродовж 23 квітня – 10 травня 2010 р. в обласній науково – універсальній бібліотеці імені Олега Ольжича, відбулася перша персональна виставка Г.П. Мокрицького “Пам’ятки монументального мистецтва Житомирської області”, на якій, зокрема, були представлені окремі пам’ятники Коростишева (Рис. 5). В їх числі пам’ятники Густаву Олізару, Івану Франку та Левону Дарбіняну, що на Алеї Героїв в центральному міському парку [Пам’ятки, 2010, с. 4, 6, 13].
Починаючи з 2009 р., як голова ради обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури та головний редактор і директор краєзнавчого видавництва “Волинь” в м. Житомирі, гуртує навколо себе дослідників, організовує науково-пошукову групу і починає здійснювати подорожі теренами Житомирської області. Тоді членами групи було проведено кілька десятків експедиційних виїздів, різними маршрутами пройдено понад 5 тисяч кілометрів, зібрано і опрацьовано велику кількість літературних, архівних і картографічних джерел, здійснено обстеження усіх визначних і цікавих об’єктів на місцях. В процесі робіт записувалася інформація з вуст місцевих жителів, описувалися і обмірювалися пам’ятники, здійснювалася їх фотозйомка. Примітно, що Г.П. Мокрицький як самостійно, так і у складі групи, неодноразово відвідував й м. Коростишів, вивчав і детально описував природничі, історичні, архітектурні та інші об’єкти, популяризував історико-культурну спадщину міста та його історичне минуле.
Результати своїх декілька річних подорожей дослідник згодом виклав в ілюстрованій туристичній енциклопедії “Цікава Житомирщина”, перший том якої побачив світ у 2011 році (Рис. 6). У цьому виданні, хоча й стисло, Георгій Павлович розглянув історичні віхи розвитку міста, подав відомості про понад 27 об’єктів, які супроводжували 25 фотознімків, на яких зображені місцеві краєвиди, скелі, пам’ятники, історичні і архітектурні об’єкти, будинки, могили, скульптури та інше. Щодо міста дослідник стверджував, що назва його походить від імені язичницького Бога Сонця – Хорста. Звідси й назва – Хоростишів [Мокрицький, 2011, т. 1, с. 263]. Звертає увагу на кам’яну фігуру на вершині скелі Фелінського, яка нагадує жабу. Дехто припускає, що це може бути давня скульптура, яку у ХІХ ст. відшукали в річці і пізніше встановили на скелі. На думку ж, Георгія Павловича “це швидше продукт геологічного вивітрювання верхівки скелі” [Мокрицький, 2011, т. 1, с. 268]. Краєзнавець вважав, що сучасний пансіонат “Тетерів” було створено на базі колишньої водолікарні, заснованої Олізарами ще в 1796 році [Мокрицький, 2011, т. 1, с. 269].
У виданні краєзнавець подає коротенький перелік і опис різних об’єктів культурної спадщини. В їх числі парк, слов’янські поселення, пам’ятники, меморіальні дошки, одиночні і братські могили, архітектурні (костьол, кірха, поштова станція, літня бібліотека Олізарів) і природничі об’єкти (скелі, кам’яна жаба), а також Алея Героїв, місцевий історичний музей та інше. Відзначені й авангардні твори місцевого скульптора Віталія Рожика [Мокрицький, 2011, с. 264-275].
У 2011 р. Георгій Павлович взяв активну участь в роботі обласної редколегії з підготовки тому Зводу пам’яток історії та культури України по Житомирській області. В досить короткий термін зібрав, опрацював, підготував і видав каталог “Пам’ятки монументального мистецтва Житомирської області” (Рис. 7). До видання увійшло 59 різних об’єктів, серед яких: декоративний басейн із стелою і скульптурою, обеліск перемоги, Алея Героїв (10 пам’ятників Героям Радянського Союзу), пантеон із 25 меморіальних плит, 18 могил героїв та окремі пам’ятники – Густаву Олізару, Івану Франку, Ісусу Христу і пам’ятний знак комсомольцям на березі р. Тетерів [Пам’ятки, 2010, с. 136-141].
Мандруючи теренами Коростишева Г.П. Мокрицький зробив свій внесок у вивчені минулого міста, обліку і каталогізації пам’яток та популяризації його історико-культурної спадщини.
ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА
Глабчук С., Мокрицький Г. З фотоапаратом по Коростишеву // Житомирський вісник. – 1991. – 19 липня. – № 28. – С. 2, 4, 8.
Єршов В.О., Тарабукін О.О. План містечка Коростишева першої чверті ХХ століття // Коростишівщина: погляд крізь століття. – Випуск ІІ. – Житомир: ФОП Гембарський О.П., 2024. – С. 41 – 65.
Коростишів 500: 1499-1999. – Кольоровий буклет / Фотознімки В.О. Єршова, Г.П. Мокрицького. – Житомир: “Волинь”. – 5 с.
Мокрицький Г. Цікава Житомирщина. Ілюстрована туристична енциклопедія. – Том 1. – Житомир: Вид-во “Волинь”, 2011. – 324 с.
Пам’ятки монументального мистецтва Житомирської області: Каталог персональної фотовиставка Г.П. Мокрицького (100 робіт) / Уклад. Г. Мокрицький; консультант В. Безносюк. – Житомир: Вид-во “Волинь”, 2010. – 16 с.
Пам’ятки монументального мистецтва Житомирської області / Заг. редакція, ілюстрації, підготовка текстів Георгія Мокрицького / Матеріали до Зводу пам’яток історії та культури. – Житомир: Вид-во “Волинь”, 2011. – 208 с.
Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею
О. О. Тарабукін
