На соборі Святого Василія Великого Української Греко-Католицької Церкви у Житомирі встановили купол. Це єдина греко-католицька церква в місті. Будівництво храму розпочалося у червні 2003 року, а першу Літургію відслужили в цокольному приміщенні 11 лютого 2007 року.
Про це Суспільному розповів протоієрей собору Святого Василія Великого Української Греко-Католицької Церкви Олег Лучка.
За його словами, для парафії це важливий день.
“Встановлення купола стало для нас дуже трепетним моментом. Навіть інженери-монтажники, які працювали над цим, відчували велику відповідальність і хвилювання. Якщо збірка купольної системи ще не викликала особливого страху, то під час підйому купола були і сльози, і радість, і переживання. Але коли купол завис над стійками, весь трепет відійшов. Ми молилися і щиро хвилювалися за цей процес”, — сказав Олег Лучка.
Олег Лучка
Протоієрей собору Святого Василія Великого Української Греко-Католицької Церкви Олег Лучка служить у храмі з квітня 2021 року. Він розповів, що історія будівництва собору розпочалася 2 квітня 1997 року, коли на установчих загальних зборах парафії було прийнято рішення про реєстрацію статуту парафії Святого Василія Великого.
“Відтоді ми активно розпочали діяльність парафії, відновлюючи її та повертаючи греко-католицьку присутність на Житомирщині. Адже 200 років тому нашу церкву було розформовано і знищено, а храми зруйновані. На місцях, де колись стояли наші святині, сьогодні височіють інші собори, які теж прикрашають наше місто”, — розказав протоієрей.
Підготовка до встановлення купола
Зі слів Олега Лучка, 17 травня 1999 року парафія звернулася до тодішнього Житомирського міського голови Георгія Буравкова з проханням про виділення земельної ділянки для будівництва храму.
“Ми три роки шукали землю, три роки зверталися до міської ради з проханням виділити нам ділянку. І нарешті цей момент настав. Це був один із найтяжчих викликів”, — пригадав Олег Лучка.
Хрест, який будуть встановлювати на купол
Архітектором проєкту став тодішній головний архітектор Житомира Валерій Головатенко. Він розповів, що працював над проєктом спільно зі священиком греко-католицької церкви, а згодом першим протоієреєм собору Святого Василія Великого Віталієм Сидоруком.
“У нас із ним співпали погляди на образ і архітектурний стиль храму. Ми проєктували приблизно рік — можливо, трохи більше чи менше. Це був постійний діалог. У проєкті закладена редакція візантійської архітектури в сучасному храмі. Усі елементи — стиль, розмір, деталі — підпорядковані одній концепції: це має бути сучасний храм у сучасній забудові”, — сказав Валерій Головатенко.
Валерій Головатенко
Засновник та зачинатель будівництва собору Святого Василія Великого, протоієрей Віталій Сидорук
За словами Олега Лучка, освячення землі та закладання першого каменя в будівництво собору Святого Василія Великого відбулося 16 червня 2003 року за адресою: вулиця Шевченка, 111. Перша Літургія була відслужена в цокольному приміщенні 11 лютого 2007 року.
“Відтоді й до сьогодні ми молимося в цьому храмі й дякуємо Богу, що маємо власне приміщення. Особливістю нижнього храму є його фресковий розпис, який виконала наша сестра-монахиня. Робота ще не завершена. Також цінністю та окрасою нижнього храму є іконостас і престол, виготовлені з граніту”, — розказав протоієрей собору.
Хрест, який будуть встановлювати на купол
Олег Лучка розповів, що з початком повномасштабного вторгнення кількість прихожан зросла.
“Цей храм став укриттям для багатьох жителів навколишніх будинків. Ми приймали людей щодня, і перший місяць війни я сам тут ночував, підтримуючи прихожан та організовуючи гуманітарну допомогу від різних донорів. Одночасно в храмі могли перебувати 25 людей, а під час повітряної тривоги їх кількість сягала 50-60. Загалом за рік ми нарахували понад три тисячі відвідувачів, які зайшли в укриття нашого нижнього храму”, — сказав Олег Лучка.
На соборі Святого Василія Великого Української Греко-Католицької Церкви у Житомирі встановили купол
Могила протоієрея Віталія Сидорука
Ікона в соборі
Священник читає молитву
Собор Святого Василія Великого Української Греко-Католицької Церкви
