Недільний день у Бердичеві розпочався як зазвичай: хтось готував обід, хтось дивився телевізор, а хтось повертався з прогулянки. Ніхто з мешканців багатоповерхівки по вулиці Одеській (мікрорайон Червона Гора) і уявити собі не міг, що за кілька хвилин їхній будинок опиниться у вогняному полоні.
Різкий запах гару, густий чорний дим, крики про допомогу, що лунали з квартири, – це був справжній жах, який сусіди згадують із тремтінням у голосі. Вони намагалися допомогти, кликали рятувальників, але все сталося надто швидко…
Жертвою пожежі стала 67-річна Валентина Капустіна – мати загиблого захисника України Андрія Капустіна. Одного разу війна забрала в неї сина, а тепер невблаганний вогонь позбавив її останнього – життя.
Що ж сталося того фатального дня? Чи загорілася квартира випадково, чи за пожежею ховається щось більше? Ми зібрали всі відомі факти і свідчення очевидців, щоб розібратися в цій страшній історії.
Моторошна знахідка серед вигорілої квартири
Почувши крики про допомогу, і побачивши перші ознаки пожежі, сусіди насамперед вибігли на вулицю рятувати себе і своє майно. Але молоді хлопці Олександр і Андрій, ризикуючи собою, сміливо кинулися до дверей квартири, з якої валив густий дим, щоб врятувати сусідку.
Але їх відкинув назад задушливий жар і велика кількість диму. Вогонь тим часом стрімко пожирав усе навколо.
«Вона ще говорила, вона ще кликала на допомогу. Ми почали відчиняти двері, і раптом повалив стовп диму. Такий чорний, чорний густий чад. Зовсім нічого не було видно. Вона ще була жива і кричала: «Допоможіть!» Але я зробив два кроки і вийшов назад – пересуватися всередині було неможливо», – згадує Олександр.
Андрій, інший сусід, теж намагався врятувати жінку. «Диму було дуже багато. Ми спустилися вниз, щоб намочити рушники, але це не допомогло. Увімкнули ліхтарики на телефонах – теж нічого не дало. Тоді я побіг дзвонити пожежникам», – розповідає нам хлопець.
Пожежники прорвалися крізь дим занадто пізно
Коли на місце прибули пожежні розрахунки 9-ї та 4-ї ДПРЧ, під’їзд уже був заволочений їдким димом. Рятувальники в кисневих масках увірвалися в охоплену вогнем квартиру. Кожна секунда могла стати останньою – вогонь із моторошним тріском поїдав меблі, зі стелі капав розплавлений пластик, а температура зашкалювала.
Пожежники за лічені хвилини локалізували вогонь, але всередині на них чекала страшна знахідка. На підлозі однієї з кімнат лежало обгоріле тіло жінки. Швидку викликали негайно, але медикам залишалося лише констатувати смерть постраждалої.
«Квартира була повністю задимлена. Доступ до осередку пожежі ускладнювався сильним загорянням меблів. Жінка перебувала в кімнаті, без ознак життя», – повідомили пожежники.
Пожежу вдалося ліквідувати лише через годину. Тільки дивом вогонь не перекинувся на сусідні квартири.
Що могло стати причиною трагедії?
За словами мешканців, 67-річна Валентина Капустіна була жінкою з інвалідністю і потребувала допомоги доглядальниці, яка в момент пожежі ненадовго відлучилася.
Водночас сусіди не виключають, що загоряння могло статися через паління у квартирі.
«Швидше за все, так, тому що у нас у квартирі щоранку, і щовечора пахне сигаретним димом через витяжку, саме через витяжку у ванній кімнаті», – стверджує Олександр.
Проте остаточну причину пожежі ще належить встановити експертам. Поліція вже відкрила кримінальне провадження за фактом порушення правил пожежної безпеки.
Життя, сповнене болю і втрат
Трагічну долю Валентини Капустіної неможливо відокремити від такої ж трагічної долі її сина. Загибла добре знала біль втрати рідної людини – лише рік тому вона поховала свого сина, героя України Андрія Капустіна.
Бердичівський доброволець пішов на фронт 25 лютого 2022 року, не роздумуючи ні хвилини. Він служив стрільцем-санітаром у легендарній 72-й бригаді імені Чорних Запорожців. Його життя трагічно обірвалося 4 квітня 2024 року під Вугледаром.
Осиротіла мати так і не змогла оговтатися від горя. Сусіди кажуть, що після смерті сина Валентина ніби згасла, її здоров’я погіршилося, вона майже не виходила з дому і вже не могла самостійно пересуватися.
За проявлений героїзм Андрій Капустін був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Але, на жаль, ця висока державна нагорода не змогла замінити матері сина, і врятувати її від самотності та жахливої болісної загибелі…
Трагічний збіг чи прокляття війни?
Пожежа забрала життя матері героя. Лише рік тому вона втратила сина, а тепер і сама пішла слідом за ним. Чи була це фатальна випадковість? Або ж ця трагедія – ще один наслідок війни, яка не тільки забирає життя на фронті, а й знищує долі мирних людей, що залишилися на самоті?
Відповіді немає, але факт залишається фактом: війна безжально ламає мільйони людських доль, забираючи життя невинних і залишаючи людей на самоті, наодинці з їхнім горем.
І Валентина Капустіна – одна з багатьох, кому не вдалося вижити у важкий воєнний час…
Антон Семашко, народний тижневик “Субота”
