Житомирська духовна семінарія була одним із найважливіших освітніх і релігійних закладів Правобережної України в XIX – початку XX століття. Її заснували в 1799 році після третього поділу Речі Посполитої, коли Волинь опинилася в складі Російської імперії. Семінарія готувала православних священників і була важливим центром духовної освіти.
Історія будівлі
Спочатку Житомирська духовна семінарія розміщувалася в різних приміщеннях, поки у 1895–1898 роках для неї не збудували новий корпус на кошти православної церкви та пожертви місцевих меценатів. Будівля мала строгий, але елегантний архітектурний стиль із елементами неоренесансу.
У різні часи семінарія зазнавала змін:
• У 1918 році, коли зроблено це фото, семінарія ще функціонувала, але в умовах революційного хаосу її діяльність була нестабільною.
• У 1920-х роках більшовицька влада закрила заклад у межах антирелігійної кампанії.
• Пізніше будівлю використовували для світських потреб, зокрема як навчальний заклад.
• Нині цей історичний корпус збережено, хоча його первісне призначення змінилося.
Архітектурні особливості
• Будівля триповерхова, з симетричним фасадом та великими вікнами.
• Декор включає рельєфи та карнизи, типові для культових освітніх закладів кінця XIX століття.
• Високі стелі та просторі приміщення свідчать про те, що будівля проєктувалася для навчального процесу й одночасного проживання студентів.
Цікаві факти
• У семінарії навчався майбутній святитель Іоанн (Максимович) – один із найшанованіших православних подвижників XX століття.
• Будівля пережила всі війни та зміни влади XX століття, залишаючись одним із впізнаваних символів історичного Житомира.
Фото оприлюднив Вʼячеслав Бистрицький.
