31 березня звершився термін подання декларацій за минулий рік держслужбовцями, посадовцями місцевого самоврядування, депутатами всіх рівнів та відповідальними особами державних і комунальних підприємств.
Ми вже писали про те, що більшість місцевих депутатів і посадовців заздалегідь до цієї дати подали оприлюднили свої декларації на сайті НАЗК, але дехто зробив це в останні дні перед завершенням терміну.
Найбільші зарплати, як і в минулі роки, отримували судді і прокурори (кожен близько мільйона за рік), але в минулому році майже впритул до них наблизилась зарплата голови очільниці Бердичівської районної державної адміністрації Людмила Димидюк.
По-перше, згідно з декларацією, вона все-таки не начальник військової адміністрації, як часто себе позиціонує, а голова державної адміністрації. А по-друге, її зарплата порівняно з 2023 дуже різко, майже вдвічі, збільшилась. Так, в 2023 році становила 511 тисяч гривень, то в 2024 році – вже 948 тисяч 443 гривні. Якщо цю суму поділити на 12 місяців та відняти податки, то на руки щомісяця голова адміністрації отримувала більше 60 тисяч гривень.
Звичайно, протягом року зовнішні прояви діяльності голови фіксувались значно частіше, ніж її першого заступника, але сказати, що вони якось впливали на життєдіяльність громад району, навряд чи можна.
Наради з підлеглими чиновницями, наради з очільниками районних підрозділів державних установ, привітання з днями народжень та пам’ятними датами – це майже весь функціонал, яким може зараз користуватись районна адміністрація будь-якого району після реформи децентралізації. А у Верховній раді зараз активно обговорюється законопроект про повний розпуск районних адміністрацій.
За логікою цієї реформи, перед розпуском рудиментних органів потрібно було б навпаки, зменшити зарплату до мінімуму, щоб потім уникнути багатомільйонних виплат при скороченні штатів, але чиновник чиновника скривдити не дасть, тому і зростають зарплати тилових посадовців замість збільшення допомоги військовим і фронту.
Днями опублікував свою декларацію і міський голова Бердичева Сергій Орлюк. Він отримав значно менше своїх заступників, бо з початком повномасштабного вторгнення відмовився від усіх премій. Хоча його чистий оклад теж суттєво зріс порівняно з попереднім роком. Так, в 2023 році він отримав 241 тисячу гривень, а в 2024 – 361 тисячу.
З моменту виходу попередньої замітки на тему декларацій було незрозуміло, хто ж з бердичівських посадовців отримав найбільшу зарплату, адже тоді не була ще оприлюднена декларація голови суду Олександра Яковлєва. Він встиг це зробити в законні терміни і виявилось, що розмір отриманих грошей, 1 мільйон 206 тисяч, все ж не дотягнув до зарплати головної прокурорки Бердичева (1,4 мільйона), і відповідно, за нею залишилось перше місце у списку найбільших зарплат. Щоправда, голова суду, на відміну від багатьох, зберігає кошти в українській валюті в банку, що дало змогу йому отримати ще 125 тисяч гривень процентів від вкладів.
Крім суддів і прокурорів, які працюють в Бердичеві, аналіз декларацій виявив ще одну групу бердичів’ян, які отримували мільйонні зарплати в 2024 році. Це судді і прокурори, які живуть, або лише зареєстровані в Бердичеві, а працюють в інших адміністративних одиницях.
Так, наприклад, Ярослав Олицький, який працює в Житомирській прокуратурі отримав в минулому році 1 мільйон одну тисячу і 277 гривень. Голова суду Житомирського району, бердичів’янин Максим Буткевич отримав 1 мільйон 226 тисяч 987 гривень (тобто, більше навіть, ніж голова Бердичівського суду).
Але найбільш цікавою з цієї категорії виявилась декларація бердичів’янки Ірини Кучерук, яка працює суддею Козятинського суду. Вона отримала 605 тисяч гривень зарплати і ще 355 тисяч соціальних виплат. Та навіть не це, найцікавіше. ЇЇ чоловік, Юрій Цвіркун, який в 2022 році пішов у відставку з посади судді Вищого адміністративного суду України, в 2024 році отримав 1 мільйон 759 тисяч гривень довічного утримання судді, і ще підробляв викладачем київського університету на 228 тисяч. А якою важкою була робота у Вищому суді можна здогадатись по тому, що він встигав ще писати книжки з юриспруденції та… вірші і пісні, авторське право на які він зазначив у розділі «нематеріальні активи» декларації дружини. (див фото нижче)
Підсумовуючи, можна сказати, що декларації посадовців навряд чи надихнуть на написання віршів і пісень, але дати певний поштовх роздумам, за чию «роботу» платять найбільше, цілком можуть. А якби декларації здавали всі українці (а саме так написано в Конституції), тоді б значно менше було випадків, коли чиновники записують майно на далеких і близьких родичів, і в декларації своїй не вказують. А ті, на кому записане таке майно, мали б звітувати і про кошти за які вони були куплені, і податки, які були (не)сплачені.
Олександр Доманський, Ріо-Бердичів
