На Житомирщині 9 років тому, 29 березня 2016 року, відбулося перше спільне зібрання представників різних християнських конфесій: православних, католиків і протестантів. Тоді утворили Раду Християнських Церков Житомира і Житомирської області. Від початку повномасштабної війни різні християнські церкви Житомирщини провели, зокрема, понад 70 спільних молитов за мир.
Про мету створення такого об’єднання християнських церков Житомирщини, спільні проєкти і напрямки благодійної діяльності та взаємодію із владою в ефірі Українського радіо Житомир розповіли очільники Ради Церков 2024 та 2025 років Олег Лучка та Олександр Дехтяренко.
Рада Християнських Церков Житомира і області була першою регіональною радою церков в Україні після Всеукраїнської, Олександр Дехтяренко, єпископ, пастор церкви “Заповіт Ісуса Христа” в Житомирі. І на сьогодні такі Ради є не в кожній області. Зараз до Ради на Житомирщині входять дев’ять служителів, які представляють різні церкви.
“Ми об’єдналися для того, щоб, в першу чергу, разом звершувати молитви і щоб люди різних конфесій, а також атеїсти, побачили, що між нами — єдність. І, дійсно, бачимо, що між нами більше спільного, ніж різниці. Наприклад, із початку повномасштабної війни ми 77 днів разом збиралися молитися”, — розповів колишній головуючий в Раді церков Олександр Дехтяренко.
18 березня Рада Християнських Церков Житомира і Житомирської області обрала на 2025 рік нового головуючого, розпочавши новий рік роботи у громадах.
Члени Ради Християнських Церков Житомира і Житомирської області
Очолив Раду Церков в 2025 році Олег Лучка, парох парафії Святого Василія Великого Української греко-католицької церкви в Житомирі.
Олександр Дехтяренко (зліва) і Олег Лучка
Олег Лучка розповів, що найперша мета такого об’єднання це спільна молитва за мир в Україні, за перемогу над РФ, проведення молитовних сніданків. Вперше вони були запроваджені в Житомирі і надалі впроваджуються в інших містах, зокрема, в Коростені, Звягелі, Бердичеві. В цьому році був проведений перший молитовний сніданок в Радомишлі. Також планують вперше провести молитовні сніданки у Коростишеві.
“Я вважаю, що завдяки таким спільним молитовним сніданкам ми маємо відкриті двері в місцевих радах. Це допомагає нам почути одне одного і спільно з владою здійснювати певні спільні проєкти, які ми можемо реалізувати як спільнота. Бо ми в державі і ми дбаємо про державу, дбаємо про культуру, дбаємо про духовність”, — сказав Олег Лучка.
Він навів приклади проєктів, які церкви реалізовують спільно з місцевою владою.
Проєкт греко-католицької церкви “Центр денного догляду за людьми з інвалідністю 18+”. Коли в березні 2025 року Центр відновив роботу після двох місяців перерви, заступниця директора благодійного фонду “Карітас Житомир” греко-католицької церкви Юлія Мельник розповіла, що послуга денного догляду надається за державні гроші. Департамент соціальної політики Житомирської міськради має соціальне замовлення на цю послугу, яку релігійна спільнота в 2025 році надає з 1 березня до 31 грудня. Один із відвідувачів Центру житомирянин Руслан сказав Суспільному, що тут йому допомагають соціалізуватися.
“Мені центр подобається тим, що тут не почуваєшся не таким, як усі. Тут ти потрібен, ти себе тут відчуваєш частиною суспільства і звикаєш до того, що будеш самостійним”, — сказав Руслан.
Відвідувач Центру денного догляду Руслан
Цей Центр розпочав роботу із березня 2024 року. Станом на той час центр відвідували 18 клієнтів — переважно це були відвідувачі Центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю, які після досягнення ними 18 років залишилися у своїх родинах без соціальних послуг.
Також серед проєктів, реалізованих спільно із владою, Олег Лучка назвав роботу “Соціальної кухні” від римо-католицької церкви, де готують гарячі обіди для потребуючих людей. В 2024 році в рамках цього благодійного проєкту у Житомирі приготували і видали понад 103 тисячі 800 комплексних обідів. Проєкт, який діє з осені 2022 року, подовжили і на 2025 рік.
“ПЦУ дуже багато донатять на військо, куплені автомобілі, дрони, різні засоби радіоелектронної боротьби. Протестантські церкви за роки війни купили та передали сотні автомобілів на фронт. Я вже не кажу про різну гуманітарну допомогу на схід. Сьогодні протестантські пастори і водночас капелани різних церков працюють з військовими, з тими, хто втратив кінцівки, хто сьогодні скалічений духовно і тілесно. Тому цей сектор, який сьогодні церква заповнює в державі, він надзвичайно важливий”, — сказав головуючий в Раді Християнських Церков Житомира.
За словами Олега Лучки, в 2025 році їхні спільноти точно будуть працювати за такими напрямками як:
- психосоціальна підтримка ветеранів і сімей загиблих;
- робота із дітьми в таборах та в школах, підтримка інклюзії;
- підтримка війська — забезпечення системами РЕБ, пікапами;
- гарячі обіди для потребуючих, продуктова і гігієнічна допомога;
- підтримка релокації невеличкого бізнесу і приватних підприємців.
“Кожна з церков вносить лепту в ці напрямки. Ми як християнська спільнота покликані до милосердя, тобто допомагати тому, кого ти не знаєш. Ми це робили і будемо робити”, — сказав Олег Лучка.
