Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) представила свою концепцію оподаткування ринку віртуальних активів в Україні — так звану “податкову матрицю”, яка має стати основою майбутнього законопроєкту.
Очікується, що до кінця квітня відповідний законопроєкт буде внесено до Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, а згодом — винесено на розгляд парламенту у першому читанні. Про це раніше повідомляв голова комітету Данило Гетманцев.
Водночас, згідно з меморандумом із Міжнародним валютним фондом, Україна має розробити і впровадити законодавчі зміни щодо оподаткування криптовалют до кінця жовтня 2025 року.
Що передбачає “матриця”
Згідно з оприлюдненим документом, базова ставка оподаткування операцій з віртуальними активами становитиме 23% — з них 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Водночас передбачено можливість застосування пільгових ставок, за аналогією з цінними паперами:
- 5% — для доходів у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами для платників податку на прибуток підприємств;
- 9% — для доходів у вигляді дивідендів, що нараховуються нерезидентам, інвестфондам та неприбутковим компаніям.
Також у “матриці” згадуються приклади з інших країн, де дрібні інвестори звільняються від оподаткування: у Німеччині — до €600 для короткострокових операцій, у Литві — до €2500 загального доходу. В Україні пропонується впровадити аналогічні обмеження.
Питання ПДВ та виключення
НКЦБФР також не виключає застосування ПДВ до операцій з криптовалютою, однак із винятком для біткоїна — з огляду на його “особливий статус” у правовій системі ЄС, зокрема після рішення Європейського суду у справі C-264/14 Skatteverket v. Hedqvist.
Крім того, від ПДВ пропонують звільнити такі види діяльності, як:
- майнінг і стейкінг,
- безкоштовна роздача токенів (аірдроп),
- зберігання, передача, обмін і модифікація криптовалют.
Виклики контролю та можливості обходу
У документі наголошується на труднощах, пов’язаних із відстеженням криптооперацій, оцінкою прибутків і потенційними схемами ухилення від оподаткування. Пропонується посилити контроль через взаємодію з постачальниками послуг у сфері віртуальних активів — біржами, платформами тощо — за аналогією з підходами ЄС.
Також у теорії держава може контролювати ринок криптовалют через банки, ліцензовані криптообмінники (після їх легалізації), або тиснути на великі централізовані біржі (наприклад, Binance, Bybit), щоб отримувати інформацію про користувачів.
Проте, як зазначають гравці ринку, у “матриці” вже видно слабкі місця, що дозволяють обходити податки:
- зберігання активів у холодних гаманцях (типу Trust Wallet) або апаратних пристроях (Ledger, Trezor);
- обмін через неофіційні обмінники;
- використання стейблкоїнів (зокрема USDT) без виводу у фіат;
- операції через компанії в третіх країнах (Естонія, ОАЕ, Туреччина тощо).
Попереду — багато роботи
Учасники ринку вважають, що представлений підхід НКЦБФР поки що виглядає “сирим” і вимагає серйозного доопрацювання. Однак, експерти визнають: спроба врегулювати сферу криптовалют в Україні — це необхідний і давно очікуваний крок.
Якщо держава знайде баланс між контролем і лояльністю до інвесторів, Україна може отримати нове джерело доходів до бюджету та водночас сприяти розвитку цифрової економіки.
