Світ пам’ятає Святослава Ріхтера великим і геніальним композитором. При цьому він сам ставився до подібних звань болісно, вважаючи за краще не привертати до себе захоплені погляди. Незважаючи на шалений успіх у світі музики, особисте життя музиканта позначене однією великою трагедією. Найбільший біль Святославу Теофіловичу принесла рідна мати. Десятиліттями Ріхтер стверджував, що батьки загинули під час війни, водночас мати жила і була здорова. Що сталося в родині віртуоза і чому він приховував правду?
Мати була богом
Святослав Ріхтер народився 1915 року в Житомирі. Глава сім’ї Теофіл Ріхтер, німець за походженням, грав на органі та фортепіано, складав музику, викладав у консерваторії. Німецька кров текла і в жилах дружини Теофіла. Дочка дворянина Ганна Москальова за матір’ю була родичкою сім’ї фон Рейніке. Святослав із раннього дитинства полюбив музику, із задоволенням освоював гру на фортепіано, мріючи стати диригентом. Дивно, що замкнутий і тихий Теофіл Данилович обрав за дружину ставну, яскраву, рудоволосу Анну. Жінка була серцем родини Ріхтерів. Її, відкриту, товариську і мудру, любили всі друзі Святослава.
1937 року Ріхтер, не полишаючи своєї мрії, вирушив вступати до столичної консерваторії. Але навчальний курс не задався на старті, бо студент відмовлявся відвідувати політичні лекції. Пояснював свою позицію тим, що такі дисципліни не мають з музикою нічого спільного. Ріхтера відрахували. Викладач, який не бажав втрачати обдарованого учня, умовив Святослава повернутися, і остиглий бунтар не став опиратися. На той момент батьки Ріхтера перебралися жити в Одесу.
Добродушна Ганна взялася допомагати місцевому інваліду Сергію Кондратьєву – новому другові сім’ї. Він не покидав стін своєї квартири, і промениста жінка носила хворому обіди просто додому. Станіслав завжди шанобливо ставився до батька, але любов до матері була особливою. Він обожнював Анну, яка була для сина істиною і прикладом у всьому. З початком Великої Вітчизняної студент 4 курсу консерваторії перебував у Москві. У серпні 1941-го Теофіла Ріхтера взяли під варту за звинуваченням у зраді батьківщині. Через кілька тижнів його розстріляли.
Найімовірніше, головна вина чоловіка полягала в німецькому корінні. Перший час Ріхтер отримував від матері часті листи, не перестаючи захоплюватися її якостями. Розповідав друзям, як Анна щодня долає кілометри, щоб підтримати самотнього знерухомленого Сергія. Коли до Одеси увійшли німці, листування перервалося. Святослав вірив, що з батьками нічого не сталося, і незабаром вони зустрінуться. Щоправда, навіть коли Одесу звільнили, звісток від рідних усе не було.
Інвалід під прикриттям
Тільки через деякий час Святослав дізнався правду від родичів. Коли німці підбиралися до Одеси, Ріхтерам запропонували евакуацію. Але Ганна Павлівна несподівано для всіх відмовилася. Батька-німця розстріляли за законами воєнного часу за відмову відбути в радянський тил. Чекісти розсудили просто: раз вирішив залишитися, значить, чекає на своїх. Після його смерті Анна Павлівна раптом вийшла заміж за інваліда Кондратьєва, який був неповноцінним лише за легендою. Насправді Сергій був нащадком впливового царського наближеного і чекав падіння радянської влади, прикидаючись тяжкохворим.
Перед визволенням Одеси Кондратьєв утік із міста з німцями. Поїхала з ним і мати Ріхтера. Святослав же жив лише думкою про швидку зустріч зі своїм ангелом. Він десятки разів повторював усьому оточенню найкращі слова про цю жінку. «Ви не уявляєте, яка в мене мама. Я тільки скажу що-небудь – вона вже сміється. Я тільки подумаю про щось – вона вже посміхається».
Анна Павлівна була для сина другом, порадником і основою моральності. Саме вона прищепила геніальній дитині головну думку, якою він керувався все своє життя. «Як же соромно тобі буде, якщо люди стануть цінувати тебе тільки як талант. Тобі талант дано від Бога, ти в цьому не винен. А ось якщо ти по-людськи не будеш рахуватися з людьми – це ганьба».
Яким же сильним став для Ріхтера удар, коли він дізнався про зраду мами. Не було в його житті ні до, ні після катастрофи подібного масштабу. Композитор не зміг пережити цю трагедію до самої смерті. Анна Павлівна ж, оселившись за кордоном, дозволила новому чоловікові взяти прізвище Ріхтер. Якось вітчим давав заморським журналістам інтерв’ю, назвавшись батьком великого піаніста. Коли кореспонденти сказали Святославу, що бачили його батька, композитор різко обірвав: «Мої батьки мертві».
Не пробачив до кінця життя
Роками Святослава розривала навпіл думка про те, що мати кинула сина, який обожнював її. Але потай від усіх він силкувався переконати себе в тому, що вона могла мати на те вагомі підстави. Можливо, побоювалася, що на неї чекає доля чоловіка. Божеволіючи від цих внутрішніх дебатів, Ріхтер дійшов думки про те, що Анна Павлівна, яка зрадила його, давно померла десь далеко на чужині. Але через 20 років з останньої зустрічі мати і син все ж побачилися. Це сталося під час нью-йоркських гастролей Ріхтера в 60-х.
Святослав Теофілович був вражений тим, що Ганна Павлівна жива. У композитора, який все ще не пережив одеську трагедію, не вкладалося в голові головне: чому мама не давала про себе знати? Колишні переживання наклалися на нову образу. Але те, що трапилося, роки і відстані зробили свою справу, і така важлива, здавалося б, зустріч, вийшла холодною. Через 2 роки Ріхтер сам відвідав Анну Павлівну та її чоловіка в Німеччині, але зблизитися вже не вдавалося.
Коханій Вірі Прохоровій він написав про побачення з матір’ю такі слова: «Замість мами – маска. Ми ні на одну мить не залишилися наодинці. Але я й не хотів». Коли Анна серйозно захворіла, основну масу високих гонорарів Ріхтер відправляв на її лікування. Коли мати все ж померла, він відповідав на слова співчуття безапеляційно: «Для мене мама померла давно».
