Понт Неф (Pont Neuf, у перекладі з французької — «Новий міст») — найстаріший збережений міст у Парижі, що пролягає через річку Сену та сполучає лівий і правий береги міста через острів Сіте. Незважаючи на назву, він є найдавнішим кам’яним мостом французької столиці.
Будівництво моста розпочалося у 1578 році за правління Генріха III, а завершено — у 1607-му, коли його урочисто відкрив король Генріх IV. Архітектурно міст складається з двох частин: одна має п’ять арок і з’єднує лівий берег з островом Сіте, інша — сім арок, що ведуть з острова на правий берег.
Понт Неф став першим мостом у Парижі без забудови по боках — інженерне нововведення, яке дозволило милуватися краєвидами Лувру та самої Сени. Ще однією інновацією того часу стали тротуари для пішоходів, що зробило міст зручним та безпечним місцем для прогулянок.
У XVII–XVIII століттях Понт Неф був справжнім центром міського життя. Тут вирували вуличні вистави, торгівля, зібрання, перехожі зупинялися послухати шарлатанів або купити щось у торговців. Міст став символом паризької культури та духу міста.
З роками міст неодноразово реставрували. Остання масштабна реконструкція тривала з 1994 по 2007 рік — саме до його 400-річчя. Сьогодні Понт Неф — це не лише інженерна пам’ятка, а й одне з найулюбленіших місць для прогулянок серед мешканців та туристів. Він розташований поруч зі сквером Вер-Галан та площею Дофін на острові Сіте.
