Після смерті Папи Франциска Католицьку церкву чекає новий етап — обрання наступного очільника Святого Престолу. І вперше за довгий час серед можливих кандидатів — представник України. Йдеться про 44-річного кардинала Миколу Бичка, єпископа Української греко-католицької церкви, який служить у Австралії.
Що відомо про процедуру виборів Папи, хто серед фаворитів, та чому кандидатура українця хоч і малоймовірна, але знакова — в матеріалі.
Як обирають нового Папу
Після похорону Папи Франциска, які призначені на 26 квітня, розпочнеться складна і традиційна процедура виборів нового понтифіка — конклав. Протягом 15–20 днів після смерті Папи всі кардинали віком до 80 років (сьогодні їх 138) зберуться у Сикстинській капелі у Ватикані для проведення закритого голосування.
Кожен кардинал заповнює бюлетень, вказуючи ім’я свого кандидата. Щоб бути обраним Папою, претендент повинен отримати підтримку щонайменше двох третин голосів. Після кожного туру голосування бюлетені спалюють. Колір диму з комина капели повідомляє вірянам про результат: чорний — рішення ще не ухвалено, білий — нового Папу обрано.
Основні претенденти: кого називають фаворитами
Хоча офіційної кампанії не існує, аналітики, журналісти й навіть букмекерські контори активно обговорюють ймовірних кандидатів. Традиційно, Папою зазвичай стає один із кардиналів.
Серед тих, кого називають фаворитами:
- П’єтро Паролін (Італія) — державний секретар Ватикану, дипломат, який доклав зусиль до угоди з Китаєм та мав візит до України у 2024 році.
- Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни) — колишній архієпископ Маніли, відомий своїми ліберальними поглядами. Його обрання стало би історичним кроком — Папа з Азії.
- Маттео Зуппі (Італія) — прихильник соціальних реформ, близький до лінії Франциска, відомий своєю участю у миротворчих ініціативах щодо України.
- Петер Ердо (Угорщина) — консервативний кардинал, котрий тривалий час обіймає впливові посади в європейській частині церкви.
- Фрідолін Амбонго Бесунгу (ДР Конго) — представник африканської церкви, який розкритикував прогресивні зміни Ватикану.
Хто такий Микола Бичок — український кардинал у центрі уваги
Серед тих, хто братиме участь у конклаві, є й українець — Микола Бичок, якого Папа Франциск підніс до сану кардинала у грудні 2024 року. Він став наймолодшим членом Колегії кардиналів — йому лише 44 роки.
Микола Бичок народився в Тернополі, з юних років обрав духовний шлях. У 17 вступив до згромадження редемптористів, а в 2005-му був висвячений на священника. Його місіонерська діяльність охоплювала Польщу, США, Росію (зокрема Сибір), а з 2020 року він служить в Австралії, очолюючи єпархію УГКЦ у Мельбурні.
Його паства здебільшого складається з українських біженців — як наслідок воєн на Балканах і повномасштабної війни Росії проти України. У своїх проповідях Бичок регулярно порушує теми справедливого миру та боротьби українського народу.
“Ми молимося за мир вже 11 років. Але не за мир ціною капітуляції перед злом, а за мир на основі правди”, — говорив він у своїх зверненнях.
Під час останньої зустрічі з Папою Франциском, кардинал Бичок просив Святого Отця про молитву за Україну та допомогу у звільненні викрадених дітей.
Чи має шанс стати Папою українець?
З погляду церковного права, жодних перепон для обрання українця немає. Папою може стати будь-який католик (незалежно від обряду), який не перебуває у шлюбі. Але на практиці такі випадки — майже безпрецедентні. Усі Папи останніх століть були латинського обряду й мали значно старший вік.
Аналітики вважають, що шанси Миколи Бичка на обрання нині — мінімальні. Його молодий вік, приналежність до східного обряду, а також короткий період у кардинальському сані — серйозні бар’єри.
Втім, як зазначає колишній папський секретар Деніел Галлагер, саме підвищення Бичка до кардинала є знаком довіри та потенціалу:
“Його час, ймовірно, ще попереду. Але сам факт його присутності серед виборців — вже важливий сигнал”, — пише Галлагер у колонці для Crisis Magazine.
Навіть якщо Микола Бичок не стане новим Папою Римським, його участь у виборах — це історичний прецедент для України. Це сигнал, що український голос не лише чують у світі, а й визнають на найвищому рівні церковної влади. І можливо, одного дня він дійсно стане тим, хто очолить Католицьку церкву в глобальному вимірі.
