У центрі населених пунктів на Житомирщині з’явилися місця, де пам’ять про війну має людське обличчя — з іменем, фото та історією.
У селищі Гранітне церемонія відкриття відбулася 30 квітня. Ще до її початку до меморіалу почали сходитися рідні полеглих: матері, дружини, брати. Люди шукали знайомі обличчя на стендах, зупинялися біля портретів, обіймалися, плакали. В атмосфері скорботи лунали слова вдячності та молитви.
«Алея Пам’яті — не просто меморіальний об’єкт. Це сакральний простір, де кожен зможе подивитися в очі загиблим, віддати їм шану, зупинитися на мить і подумати: якою ціною ми маємо змогу жити, працювати, мріяти», — йдеться на Polissya.today, з посиланням на матеріали Олени Максименко.
Меморіальний проєкт у Гранітному було реалізовано з ініціативи депутата Житомирської обласної ради Сергія Диняка. У зверненні до громади він зазначив:
«Ми зобов’язані пам’ятати не лише імена й обличчя наших Героїв, а й передавати їхні історії наступним поколінням. Вони загинули, щоб ми могли жити. І це — наша відповідальність перед ними».
Алею Слави відкрили також і в селі Ксаверів. Її створення стало можливим завдяки ініціативі батька загиблого воїна Юрія Матківського та підтримці місцевої влади.
Оксана Коваленко, керівниця місцевого осередку ГО «Об’єднання дружин і матерів Захисників України» та мама полеглого Артура Голуба, написала після відкриття:
«Так, на жаль, війна з російським агресором досі триває, щодня забираючи життя найвідданіших, найсміливіших, найкращих із нас. Це величезний біль для всієї країни, кожної родини, яка втратила рідних. Але водночас — це і наша сила, бо пам’ять про Героїв надихає боротися далі й не здаватися».
«Алея слави в Ксаверові — це символ нашої пам’яті. Вона об’єднала зусилля рідних загиблих і представників громади в прагненні зберегти пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну. Не зрадь. Не забудь», — додала Оксана Коваленко.
